ОСОБА_1 - Порохненко І. В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 червня 2017 року,

За вироком місцевого суду, залишеного без змін апеляційним судом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_3

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд постановлених судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 25 вересня 2017 року касаційну скаргу захисника через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК було залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також Порохненко І. В. було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.

У межах наданого строку захисник Порохненко І. В. повторно звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. Проте приписів ст. 427 КПК знову не дотрималась, допущених недоліків не усунула.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом апеляційної інстанції при винесенні судового рішення, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисник Порохненко І. В. так і не навела доводів на обґрунтування необхідності зміни ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 на підставі передбаченій ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.

Також, згідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При повторному зверненні до касаційного суду захисник, знову посилаючись на неповноту судового розгляду та надаючи свою оцінку доказам по суті заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу вищенаведених норм кримінального процесуального закону не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Оскільки в установлений строк захисник Порохненко І. В. не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, її скарга підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, п. 6 розділу XIІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Порохненко Ірини Василівни з усіма доданими до неї матеріалами повернути останній.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.