розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014270000000256 за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_8 та захисника Сухоцького О. В. на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 квітня 2017 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9,

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 серпня 2016 року

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не судимого, за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України виправдано;

за ч. 1 ст. 263 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років кожного.

Ухвалено стягнути із ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на користь держави по 2638 грн 51 коп. витрат на проведення експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 квітня 2017 року вирок місцевого суду змінено.

Постановлено скасувати вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 263 КК України за фактом незаконного придбання, зберігання і збуту ним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 двох автоматів Калашникова АКМС № НОМЕР_3 і НОМЕР_4 та незаконного зберігання бойових припасів (937 патронів марки 9x19 мм, 33 патронів марки 12,7 мм NATO, 2719 патронів калібру 5,45x39, 221 патрону з маркуванням ЛПЗ 5,45x39 калібру 5,45x39 мм, 1161 патрону калібру 7,62x39 мм зразка 1943 p., 643 патронів калібру 7,62x54 мм) і провадження в цій частині закрити.

Обвинувачення, визнане судом доведеним щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині незаконного придбання ними двох автоматів Калашникова АКМС № № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 постановлено змінити, замінивши дату придбання ними цих автоматів та прізвище ОСОБА_10 в усіх відмінках словами невстановлений час та невстановлені особи.

Призначене засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України покарання пом'якшено: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - до 4 років позбавлення волі; ОСОБА_10 - до 3 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік на підставі ст. 75 КК України і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього ж Кодексу.

Згідно з вироком суду, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 визнано винними і засуджено за те, що за обставин, викладених у вироку, на початку літа 2014 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 незаконно збули ОСОБА_11 за 2500 доларів США вогнепальну зброю - виготовлений заводським способом та придатний до стрільби пістолет ТТ калібру 7,62 мм, № НОМЕР_5, 1935 року виробництва, який перед цим незаконно придбали і зберігали у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці.

Влітку 2014 року ОСОБА_9 у приміщенні магазину Сапсан на вул. Небесної Сотні, 14 у м. Ніжині незаконно збув ОСОБА_11 за 300 доларів США виготовлені заводським способом та придатні до стрільби бойові припаси, а саме 75 набоїв калібру 7,62 мм, які перед цим за попередньою змовою з ОСОБА_8 незаконно придбали і зберігали у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці.

Приблизно о 16.40 год. 03 жовтня 2014 року ОСОБА_11 у с. Товкачівка Прилуцького району Чернігівської області незаконно збув ОСОБА_12 за 44 000 грн. зазначені пістолет ТТ калібру 7,62 мм та 75 набоїв калібру 7,62 мм до нього, які того ж дня приблизно о 18.40 год. поблизу відділення Ощадбанку на вул. Київській, 311 у м. Прилуки ОСОБА_12 добровільно видав працівникам міліції.

Крім того, в ранковий час 06 жовтня 2014 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 незаконно збули ОСОБА_11 за 6600 доларів США вогнепальну зброю - 2 автомати Калашникова (АКМС) калібру 7,62 мм. Перед цим зазначені автомати були придбані ОСОБА_10 у невстановленої особи та місці, які він зберігав, а потім у невстановлений час та місці передав їх ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які останні у невстановлений спосіб доставили до м. Ніжина, де зберігали у невстановленому місці з метою подальшого їх збуту.

Приблизно о 14.50 год. 08 жовтня 2014 року ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ 2121реєстраційний номер НОМЕР_6 незаконно перевіз один виготовлений заводським способом та придатний до стрільби автомат Калашникова (АКМС) калібру 7,62 мм, серійний номер НОМЕР_7, 1971 року виробництва до с. Товкачівка Прилуцького району, де поблизу магазину Лілея незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_12 за 48 200 грн. Цього ж дня приблизно о 15.45 год. неподалік від магазину АТБ на вул. Київській у м. Прилуки ОСОБА_12 у присутності понятих добровільно видав працівникам міліції зазначений автомат.

У денний час 12 жовтня 2014 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 у м. Ніжині незаконно збули ОСОБА_11 за 2300 доларів США пістолет Макарова калібру 9 мм та 16 набоїв калібру 9 мм до нього, які перед цим незаконно придбали і зберігали у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці.

Після цього, у денний час 04 листопада 2014 року ОСОБА_11 перевіз на автомобілі ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_6 до Прилуцького відділу УСБ України в Чернігівській області на вул. Київській, 198 у м. Прилуки та добровільно видав органам влади придбані раніше у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виготовлені заводським способом та придатні до стрільби автомат Калашникова (АКМС) калібру 7,62 мм, серійний номер НОМЕР_8, 1963 року виробництва, а також пістолет Макарова калібру 9 мм № НОМЕР_9, 1973 року виробництва та 16 патронів калібру 9 мм до нього.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 незаконно придбали та зберігали з метою подальшого збуту 140 виготовлених заводським способом та придатних до стрільби набоїв калібру 7,62 мм, які в денний час 20 жовтня 2014 року незаконно перевезли на автомобілі Мерседес S 300 тимчасовий реєстраційний номер НОМЕР_10 до території Покровської церкви м. Ніжина, де збули особі зі зміненими даними ОСОБА_13 за 1680 грн.

У невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_9 і ОСОБА_8 незаконно придбали у невстановленої особи та 07 листопада 2014 року на автомобілі Мазда реєстраційний номер НОМЕР_11 незаконно перевезли до м. Ніжина два виготовлених заводським способом та придатних до стрільби автомати Калашникова (АКМС) калібру 7,62 мм, 1971 року виробництва (серійні номера НОМЕР_3 і НОМЕР_4), де о 21.20 год. ОСОБА_9 переніс їх до АДРЕСА_1.

Після цього ОСОБА_9 за 90 000 грн незаконно збув зазначені автомати ОСОБА_13, які останній цього ж дня приблизно о 21.42 год. поблизу вул. Овдіївської, 7 у м. Ніжині ОСОБА_13 у присутності понятих добровільно видав працівникам міліції.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 незаконно придбали 280 виготовлених заводським способом та придатних до стрільби набоїв калібру 7,62 мм, які незаконно зберігали у невстановленому в ході досудового розслідування місці з метою подальшого збуту.

В обідній час 19 грудня 2014 року ОСОБА_9 у приміщенні магазину Сапсан на вул. Небесної Сотні, 14 у м. Ніжині незаконно збув ОСОБА_13 зазначені 280 набоїв калібру 7,62 мм за 200 доларів США, після чого ОСОБА_13 приблизно о 13.55 год. поблизу цього магазину в присутності понятих добровільно видав придбані боєприпаси працівникам міліції.

Крім того, влітку 2014 року ОСОБА_8 у невстановленому досудовим розслідуванням місці незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 8 виготовлених саморобним способом та придатних до стрільби набоїв калібру 9 мм, які 19 грудня 2014 року були вилучені під час проведення обшуку житла працівниками міліції.

У невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_10 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання по АДРЕСА_3 виготовлений заводським способом та придатний до стрільби автомат калібру 7,62x39 мм, № НОМЕР_12, 2 патрони 9x18мм та 2 патрони 7,65 мм, які 19 грудня 2014 року були вилучені під час проведення обшуку житла працівниками міліції.

Судові рішення щодо ОСОБА_10 у касаційному порядку не оскаржуються.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження щодо нього. Зазначає про малозначність інкримінуємого йому суспільно-небезпечного діяння за епізодом від 19 грудня 2014 року (щодо вилучення 8 саморобних набоїв) та відсутність доказів його винуватості у вчиненні інших епізодів злочину, за який його засуджено.

У касаційній скарзі захисник СухоцькийО. В., посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_9, пом'якшення призначеного останньому покарання до 3-х років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників Сухоцького О. В. і Щербака О.В., які підтримали касаційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволеннюна таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі його захисника не оскаржуються.

Доводи засудженого ОСОБА_8 про відсутність у провадженні належних та допустимих доказів вчинення нимзлочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є безпідставними, оскільки висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Так, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджуєтьсяпоказаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_19, які повністю узгоджуються між собою, є послідовними й підтверджуються: матеріалами кримінального провадження, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема, даними протоколів про спостереження за особою (річчю, місцем), про результати контролю за вчиненням злочину, огляду місця події, покупця та вручення грошових коштів з додатками до них; результатів негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та додатками до них; висновків судово-балістичних та комп'ютерно-технічних експертиз, а також іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повністю доведена і його дії кваліфіковані правильно.

Апеляційний суд переглянув кримінальне провадження і виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції в цій частині законним та обґрунтованим.

Разом із цим доводи захисників Сухоцького О. В. іЩербака О. В. про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_8, зокрема, щодо можливості застосування до них положень ст. 75 КК, заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні засудженим ОСОБА_9 і ОСОБА_8 покарання суди першої та апеляційної інстанцій вказаних вимог закону дотрималися не повною мірою.

Як убачається з матеріалів провадження ОСОБА_9 і ОСОБА_8 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, мають незадовільний стан здоров'я, ОСОБА_9 потребує хірургічного втручання з приводу виразки шлунку, визнав свою вину і розкаявся у скоєному, має на утриманні двох дітей (одна з яких малолітня) та непрацездатну за віком мати, а ОСОБА_8 має на утриманні непрацездатних за віком та станом здоров'я батьків.

Враховуючи викладене, а також те, що з моменту вчинення злочину (2014 р.) пройшов значний проміжок часу, протягом якого ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ні в чому засудливому помічені не були, тяжких наслідків від скоєного не настало і не могло настати, оскільки все було контрольовано правоохоронними органами, що суттєво зменшує суспільну небезпечність скоєного правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення засуджених та попередження вчинення ниминових злочинів можливо досягти без ізоляції їх від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з максимальним іспитовим строком 3роки та з покладанням на них обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

За таких обставин касаційніскаргизасудженого ОСОБА_8 та захисника Сухоцького О. В. підлягаютьчастковому задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають зміні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування судових рішень у справі, не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та захисника Сухоцького О.В. задовольнити частково.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 квітня 2017 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від відбування призначеного їм покарання за ч. 1 ст. 263 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.