Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Крещенка А. М.,
суддів: Пузиревського Є. Б., Шибко Л. В.,
секретаря судового засідання Бражника М. В.,
прокурора Деруна А. І.,
захисників ЯндолиЄ. Л.,Бейлика М. Б.,
засудженого ОСОБА_3,
переглянула в судовому засіданні вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької областівід 06 червня 2017 року за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції та засудженого ОСОБА_3
Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом, засуджено:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 17 лютого 2016 року, приблизно о 20.00 год., перебуваючи в приміщенні коридору загального користування, розташованого на п'ятому поверсі будинку АДРЕСА_1, біля дверей кімнати № 94, помітив ОСОБА_4, який спілкувався із працівниками патрульної поліції. Після цього ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4, з метою нанесення останньому тілесних ушкоджень, підбіг до потерпілого, та правою ногою умисно наніс один удар по правій стороні тулуба ОСОБА_4, заподіявши останньому тілесне ушкодження, у вигляді крововиливу м'яких тканин грудної клітки справа, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень. В свою чергу ОСОБА_4 від такого удару вдарився лівою стороною тулуба об виступаючу дверну ручку вхідних дверей кімнати № 94, внаслідок чого ОСОБА_4 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді перелому 9-го ребра зліва по середньо-пахвовій лінії, яке за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вироку районного суду і ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що судом, в порушення вимог ст. 240 КПК, не було проведено слідчого експерименту. Вважає, що суд дійшов до висновку про його винуватість на підставі припущень, залишивши невстановленими обставини справи. Посилається на порушення судами вимог ст. 290 КПК. Зазначає, що суди безпідставно послалися на висновок експерта № 234 від 15 березня 2016 року, оскільки документи, на підставі яких ґрунтується даний висновок стороні захисту відкриті не були, і даний висновок не є належним доказом. Стверджує, що він потерпілому ударів не наносив, його дії були необережні. Звертає увагу, що з показів потерпілого вбачається, що отримані середньої тяжкості тілесні ушкодження не були наслідком умисних дій засудженого, а відбулися зі слів потерпілого внаслідок його удару об ручку дверей, а тому його дії підпадають під кваліфікацію ст. 128 КК. Крім того, зазначає, що хоча він і не просив суд застосувати до нього положення ст. 75 КК, проте були всі для цього підстави.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 419 КПК, не надав оцінки всім доводам апеляційної скарги засудженого та його захисника щодо необхідності закриття кримінального провадження та визнання ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні даного злочину. Зазначає, що засуджений та його захисник просили суд апеляційної інстанції дати доручення органу досудового розслідування провести слідчий експеримент, призначити додаткову судово-медичну експертизу, проте суд не обґрунтував на яких підставах він визнав ці доводи неспроможними і не дав оцінки стосовно їх дослідження безпосередньо в апеляційному суді. Стверджує, що апеляційний суд не вручив прокурору, потерпілому та його представнику доповнення до апеляційної скарги подані адвокатом засудженого, чим порушив їх права, в тому числі на подання своїх заперечень.
На касаційну скаргу прокурора від засудженого ОСОБА_3 надійшли заперечення, в яких він просить скаргу задовольнити.
На касаційні скарги засудженого та прокурора надійшли заперечення від представника потерпілого ОСОБА_6, у яких вона просить касаційні скарги прокурора та засудженого залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали доводи касаційних скарг та просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги прокурора та частково доводи касаційної скарги засудженого та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню, а касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно ст. 434 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, серед іншого зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
При розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку щодо ОСОБА_3 суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався та ухвалив судове рішення, яке не відповідає вимогам зазначеного вище процесуального закону.
Суд першої інстанції при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, не виклав у мотивувальній частині вироку форму вини засудженого щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, що позбавляє процесуальної можливості суду касаційної інстанції зробити висновок про правильність чи неправильність застосування до ОСОБА_3 закону України про кримінальну відповідальність.
Суд апеляційної інстанції на це істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при перегляді справи в апеляційному порядку уваги не звернув та фактично постановив незаконну ухвалу щодо незаконного вироку суду першої інстанції.
За таких обставин вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції, як такі, що ухвалені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, на підставі ст. 438 КПК підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
При новому розгляді кримінального провадження слід усунути згадані недоліки та постановити рішення, яке б відповідало вимогам кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433- 436, 438 КПК, п. 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) від 02 червня 2016 року, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задовольнити, касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 06 червня 2017 року щодо ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
А. М. Крещенко
Є. Б. Пузиревський
Л. В. Шибко