розглянувши клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 2 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 27 лютого 2014 року,

вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 2 грудня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,засуджений за частиною 1 статті 115 КК України на 13 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 лютого 2014 року вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 2 грудня 2013 року залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вищевказаними судовими рішеннями, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, при цьому поновивши йому строк на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Як убачається з клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження засуджений вказує, що він неодноразово звертався до районного суду з вимогою ознайомити його з матеріалами кримінального провадження для складання касаційної скарги і лише за його заявою від 6 квітня 2015 року його ознайомили з матеріалами справи.

Так, касаційна скарга засудженого датована 10 жовтня 2017 року та подана 19 жовтня 2017 року, через установу де він відбуває покарання. Тобто, поза межами трьохмісячного строку на оскарження вказаних судових рішень, що ним не заперечується, свідченням чого є клопотання засудженого про його поновлення.

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою засуджений неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, однак ним не було усунуто недоліки зазначені в ухвалі касаційного суду від 2 квітня 2014 року, відтак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року 2014 року його скаргу було повернуто. Крім того, засуджений звертався із заявою до суду касаційної інстанції на що отримав відповідь від 27 липня 2014 року. До того ж, ухвалами від 13 лютого 2015 року, від 24 червня 2015 року, 11 липня 2016 року засудженому було повернуто касаційні скарги засудженого, оскільки відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому, чергове клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих підстав для цього, а його посилання на невчасне ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, не вказує на достатні підстави, які перешкодили йому подати касаційну скаргу, з урахуванням того, що зі змісту касаційної скарги убачається, що у 2015 році засуджений був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження. Однак ніяких документальних підтверджень та належних обґрунтувань такої позиції засудженим не надано.

Крім того, вказівка засудженого на порушення його права на захист при подачі касаційної скарги також нічим невмотивована.

Оскільки засуджений не вказав об'єктивних причин, що перешкодили йому оскаржити судові рішення в передбачений законом строк, то колегія суддів не вбачає підстав для його поновлення.

Відтак, касаційна скарга засудженого підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 3 частиною 3 статті 429 КПК, колегія суддів

відмовити засудженому ОСОБА_1 в поновленні строку на касаційне оскарження.

Повернути засудженому ОСОБА_1 касаційну скаргу на вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 2 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 27 лютого 2014 року щодо нього.