розглянула в судовому засіданні 9 листопада 2017 року в м. Києві касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 31 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 липня 2017 року.

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 31 березня 2017 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Соснівка Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, на 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 липня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він з 13 квітня 2016 року, приблизно о 00 год. 45 хв., знаходячись на території ЗОШ № 14, що по вул. Галицькій, 3-А, в м. Соснівка Львівської області, умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_3

У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок суворості. При цьому посилається на те, що судами не враховано у повній мірі особу засудженого та обставини вчинення злочину, безпідставно враховано як обставину, що обтяжує покарання засудженому, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. В результаті чого засудженому призначено занадто суворе покарання. Просить застосувати щодо ОСОБА_2 положення ст. 69 КК України та пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доводи касаційної скарги захисника про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання та незастосування положень ст. 69 КК України, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначенні засудженому покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про особу засудженого.

Так, обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_2 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, суд виходив з того, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин, характеризується позитивно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, незадовільний стан здоров'я засудженого. Також, судом враховано конкретні обставини кримінального провадження. Обставинами, які пом'якшують покарання засудженому, судом визнано щире каяття та повідомлення органів внутрішніх справ про вчинений злочин. Обставиною, яка обтяжує покарання засудженому, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, у тому числі і ті на які захисник посилається у своїй касаційній скарзі, суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та правильно призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України без застосування положень ст. 69 КК України.

На думку колегії суддів, суд, призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання, вимог статей 65- 67, 69 КК України не порушив, оскільки призначене йому покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, всім обставинам кримінального провадження і є необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України.

Підстав вважати призначене засудженому ОСОБА_2 покарання явно несправедливим через його суворість, про що захисник зазначає у своїй касаційній скарзі, не вбачається.

Крім того, не переконливими є доводи захисника щодо помилкового висновку суду про вчинення злочину засудженим в стані алкогольного сп'яніння, оскільки як убачається з копій судових рішень, сам засуджений даного факту не оспорює.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, п. 6 розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) від 2 червня 2016 року, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 31 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 липня 2017 року.