розглянула в судовому засіданні 27 жовтня 2017 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2017 року щодо ОСОБА_1

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 13 квітня 2017 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи; - періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; - прикласти зусиль для влаштування на роботу.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2017 року вирок Обухівського районного суду Київської області від 13 квітня 2017 року в частині застосування ст. 76 КК України змінено. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому прокурор посилається на ту обставину, що апеляційний суд, змінивши вирок місцевого суду, та поклавши на засудженого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України в редакції від 7 вересня 2016 року, що є більш суворою за наслідками ніж попередня редакція, на думку прокурора, погіршує становище засудженого та обмежує умови його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, - не постановив в даному випадку свого вироку.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ст. 76 КК України (в редакції Закону України від 7 вересня 2016 року № 1492-VІІІ (1492-19) , який набув чинності 8 жовтня 2016 року, окрім положення щодо застування апробаційних програм, які набирають чинності з 1 січня 2018 року):

1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

2. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов'язки:

1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;

6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

3. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо військовослужбовців - командирами військових частин.

Так, апеляційний суд вірно застосував закон України про кримінальну відповідальність та поклав на засудженого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України в новій редакції (від 7 вересня 2016 року), при цьому сам обсяг обов'язків не збільшив.

Крім того, апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду, фактично змінив порядок виконання покарання, а не сам його розмір, а тому, підстав для постановлення свого вироку, про що зазначає прокурор у свій касаційній скарзі, у апеляційного суду не було.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність допущені апеляційним судом, на думку колегії суддів, є непереконливими, та не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, п. 6 розділу ХII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2017 року щодо ОСОБА_1