Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кравченка С.І.,
суддів Франтовської Т.І., Лагнюка М.М.,
при секретарі Бражнику М.В.,
за участю прокурора Ємця І.І.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника Лущанця М.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 12 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
вироком Сихівського районного суду м. Львова від 12 січня 2017 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в та проживає в АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 14 липня 2016 року о 01.30 год., керуючи автомобілем KIA MOHAVE д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, порушив правила дорожнього руху та був зупинений працівниками поліції, які перебували при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку на автозаправці WOG, що по вул.Луганській, 10 в м.Львові.
Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_2 відмовлявся від виконання законних вимог працівників поліції, після чого вийшовши з автомобіля, продовжував у зухвалій формі відмовлятися виконувати законні вимоги працівників патрульної поліції, внаслідок чого працівники патрульної поліції здійснили затримання ОСОБА_2, під час якого останній своїми активними діями намагався вирватися та перешкодити законному застосуванню сили працівниками поліції, шарпав працівників поліції за формений одяг, внаслідок чого пошкодив нагрудний відеореєстратор та нагрудний жетон працівника поліції ОСОБА_3 та ногами намагався здійснити підніжку працівникам поліції.
В подальшому, ОСОБА_2 того ж дня о 04.00 год., знаходячись в кімнаті прийому громадян Сихівського ВП ГУНП у Л/о, що на пр.Червоної Калини, 66 в м.Львові, продовжуючи свої злочинні дії, а саме не виконуючи законні вимоги працівників поліції, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки та моралі, вчинив хуліганські дії, які за своїм змістом відзначались винятковим цинізмом, а саме - зухвало виражався в сторону працівників поліції, які перебували під час виконання службових обов'язків, серед яких була одна жінка, грубою нецензурною лайкою, при цьому ображаючи їх і висказуючи явну зневагу до них. На законні дії працівників поліції, зокрема командира 3-ої роти 2-го батальйону УПП м.Львова ОСОБА_4, щодо припинення хуліганських дій ОСОБА_2, останній не відреагував, а почав чинити опір, зокрема штовхнув ОСОБА_4 руками в груди, внаслідок чого останньому було завдано фізичний біль.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 підвівся із стільця, став у кут кімнати обличчям до стіни, зняв штани та демонстрував оголені сідниці працівникам поліції та іншим присутнім особам, після чого розвернувся та з демонстративною зневагою до загально прийнятих норм моралі із проявом безсоромності та грубої непристойності, демонстрував працівникам поліції та іншим присутнім свій статевий орган, при цьому продовжував виражатися грубою нецензурною лайкою.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник просить судові рішення скасувати, а провадження щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вказує на неправильне застосування кримінального закону та допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розглядуі невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає про те, що суд не маючи на те достатніх підстав кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 296 КК.
Заслухавши суддю доповідача,доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, обґрунтовуючи касаційні вимоги, посилається у тому числі й на однобічність і неповноту судового, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, тоді як перевірка цих обставин до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена. Отже, суд касаційної інстанції суд при касаційному розгляді виходить із обставин справи, встановлених судом.
При перевірці матеріалів справи касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України та кваліфікацію його дій за цією нормою кримінального закону судами зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, у тому числі з точки зору їх достатності та допустимості.
Зокрема, судом було взято до уваги показання потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які вказують на причетність ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину.
Також судом було враховано дані, які містяться в протоколі огляду предметів від 13 жовтня 2016 року та речові докази.
За встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 296 КК України.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, і призначив йому покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляційної скарги, які по суті є аналогічними з доводами, викладеними в касаційній скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434- 436 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 12 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
С у д д і:
С.І. Кравченко
Т.І. Франтовська
М.М. Лагнюк