Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В. І.,

суддів Лагнюка М.М., Суржок А.В.,

при секретарі судового

засідання Бражнику М.В.,

за участю прокурора Пантелеева С.В.,

захисника КравчукаВ.І.,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 лютого 2017 року у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР за № 12016060260000715 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

Вироком Олевського районного суду Житомирської області від 2 грудня 2016 року засуджено:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 240 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2,

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 240 КК Україниіз застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вирішено питання про речові докази: мотопомпу "Форте", два пожежних рукави - повернуто законному володільцеві (власнику) ОСОБА_6; мотопомпу "Кентавр" та інші два пожежних рукави - повернуто законному володільцеві (власнику) ОСОБА_7; два металевих стержні - знищено; автомобіль "Нива", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повернуто законному володільцеві (власнику) ОСОБА_8; автомобіль "Нива", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 повернуто законному володільцеві (власнику) ОСОБА_9

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 9 лютого 2017 року цей вирок залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 приблизно о 16 год. 10 листопада 2015 року на земельній ділянці лісового масиву, розташованій на відстані 1,5 кілометра від села Замисловичі Олевського району Житомирської області, з корисливих мотивів, в порушення п. п. 2-5 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрам", затвердженого постановою КМУ від 30 травня 2011 року № 615 (615-2011-п) ; п.п.3, 4 "Положення про порядок надання гірничих відводів", затвердженого постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 59 (59-95-п) , не маючи спеціального дозволу на користування надрами та відповідного гірничого відводу, необхідність яких передбачена ст. ст. 15-19 Кодексу України про надра, за допомогою двох мотопомп та обладнання для них, шляхом вимивання водою породи, намагалися здійснювати незаконний видобуток корисних копалин, а саме бурштину, але не змогли довести свій намір до кінця оскільки були затримані працівниками Олевського ВП ГУНП в Житомирській області під час здійснення робіт по незаконному видобуванню бурштину. Під час огляду було виявлено та вилучено інструмент і знаряддя (засоби) незаконного видобутку бурштину, - мотопомпу "Форте", мотопомпу "Кентавр", чотири пожежних рукави та два металевих стержні.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вказує на неправильне вирішення долі речових доказів - мотопомпи "Форте", мотопомпи "Кентавр" та 4 пожежних рукавів, які необхідно конфіскувати в дохід держави, оскільки вони є знаряддям вчинення злочину. Повідомляє, що суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. 100 КПК України увагу не звернув, належним чином не перевірив доводи апеляції прокурора в цій частині, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав касаційні доводи; міркування захисника про необхідність залишення скарги без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікація їх дій та призначене покарання у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується доводів прокурора про порушення апеляційним судом вимог КПК України (4651-17) та невідповідність ухвали вимогам ст. 419 КПК України, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.

Вказаних вимог закону судом апеляційної інстанції при перегляді вироку дотримано.

З матеріалів провадження убачається, що вирок суду першої інстанції був оскаржений в апеляційному порядку прокурором, в тому числі з підстав неправильного вирішення долі речових доказів.

Апеляційний суд перевіряючи ці доводи зазначив, що згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Під час розгляду даного кримінального провадження встановлено, що мотопомпи та пожежні рукави належать законним володільцям (власникам) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та були взяті обвинуваченими за місцем проживання без відома власників цього майна. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що мотопомпи з пожежними рукавами були придбані ними на ринку у м. Олевську для власних потреб. Про факт використання цього майна, як знаряддя незаконного видобутку бурштину вони не знали.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що у справі відсутні докази, які б спростовували ці обставини та доводили би той факт, що законні володільці (власники) вищевказаних речових доказів знали або могли знати про незаконне використання належного їм майна.

Правильним є і висновок апеляційної інстанції, що факт відсутності документів на мотопомпи та пожежні рукави у власників сам по собі не спростовує вищевказаних фактичних обставин про те, що законними володільцями (власниками) цього майна є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З урахуванням викладеного, при вирішенні питання про долю речових доказів, дотримано вимог ст. 100 КПК України та правильно повернуто їх власникам (законним володільцям), оскільки останні, як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, не знали та не могли знати про їх незаконне використання.

Апеляційний розгляд проведений з дотримання вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, її законність сумнівів у колегії суддів не викликає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 лютого 2017 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.