Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Романець Л.А., суддів: Зубара В.В., Солодкова А.А., при секретарі з участю прокурора Гапоні В.О., Хейлик Н.М.

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2016 року щодо нього.

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2016 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Частково задоволено цивільний позов ОСОБА_7

Стягнуто з ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", код ЄДРПОУ 13490997 на користь ОСОБА_7 897 грн. 45 коп. страхового відшкодування.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1508 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 19 989 грн. 65 коп. на відшкодування моральної шкоди та 5000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 26 497 грн. 65 коп.

Інші позовні вимоги залишено без розгляду.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2016 року вирок районного суду залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, 06 червня 2016 року ОСОБА_6, рухаючись автомобілем "Dacia Logan" по автодорозі в напрямку до селища Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, порушив Правила дорожнього руху, не дав дорогу зустрічному мікроавтобусу "Mercedes Benz" яким керував ОСОБА_7, виїхав на зустрічну смугу, чим допустив зіткнення транспортних засобів, унаслідок чого малолітня пасажир ОСОБА_8. отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений, не заперечуючи доведеності винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, порушує питання про скасування вироку та ухвали суду в частині вирішення цивільного позову, просить призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування матеріального права стверджує, судом неправильно визначено розмір моральної шкоди, яку стягнуто на користь потерпілого. Зокрема, не взято до уваги ту обставину, що цивільним позивачем допущено грубу необережність, яка виразилася в нехтуванні правилами безпеки руху. Необґрунтовано стягнуто витрати на правову допомогу потерпілому, оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунок таких витрат.

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою засудженого та залишаючи її без задоволення, апеляційний суд не спростував усіх доводів, які було наведено на обґрунтування скарги, ухвала якого не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Суддя доповідач доповіла, що до початку касаційного розгляду кримінального провадження від ОСОБА_6 надійшла заява про відмову від касаційної скарги на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2016 року в порядку ст. 432 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 403, 432 КПК України якщо немає заперечень інших осіб, які подали скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від скарги, суд своєю ухвалою закриває провадження.

Заперечень проти закриття касаційного провадження не надійшло.

Керуючись статтями 403, 432- 436 КПК України, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) колегія суддів

Закрити касаційне провадження по справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у зв'язку з відмовою засудженого відкасаційної скарги.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.