Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Слинька С. С.,

суддів

Крижановського В. Я., Мороза М. А.,

розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 30 березня 2004 року щодо нього за нововиявленими обставинами,

вироком Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152, ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2004 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року без зміни.

У заяві засуджений ставить питання про перегляд ухвали Верховного Суду України від 30 березня 2004 року щодо нього за нововиявленими обставинами. Вказує, що судом касаційної інстанції були порушенні норми кримінального процесуального закону, а саме в тому, що йому не призначили захисника та не залучили перекладача у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду та обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Перевіривши доводи, наведені в заяві, колегія суддів дійшла висновку, що вона подана без додержання вимог кримінального процесуального закону.

Так, всупереч вимогам ст. 463 КПК України, ОСОБА_4 не обґрунтовує, належним чином, чому саме Верховний Суд України, на його думку, першим припустився помилки та саме суд касаційної інстанції повинен розглядати його заяву про перегляд ухвали Верховного Суду України від 30 березня 2004 року щодо нього за нововиявленими обставинами, у той час як рішенням касаційного суду вирок суду апеляційної інстанції від 14 листопада 2003 року було залишено без змін.

Також, у поданій заяві, всупереч вимог п. п. 4, 5, ч. 2 ст. 462 КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 459 цього ж Кодексу, відсутні вказівки на конкретні обставини, що могли вплинути на судове рішення суду касаційної інстанції, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, та обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. При цьому, доводи засудженого про порушення судом касаційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України.

З огляду на наведене та оскільки заява засудженого ОСОБА_4 подана без додержання вимог ст. 462 КПК України, то її необхідно залишити без руху.

Керуючись ч. 3 ст. 464 КПК України, колегія суддів

заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 30 березня 2004 року щодо нього за нововиявленими обставинами залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду заяву йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.