розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Корнієнко Т.М. в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 липня 2017 року щодо засудженого,

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимостей,

- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді у виді арешту на строк 3 місяці.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 26 серпня 2016 року близько 19 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, на березі річки Десна в смт Макошине Менського району Чернігівської області таємно заволодів майном ОСОБА_6 на суму 8 200, 02 грн.

Окрім того, ОСОБА_5 02 вересня 2016 року близько 11 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в буд. АДРЕСА_1 повторно таємно заволодів майном ОСОБА_7 на суму 637, 50 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 липня 2017 року вирок щодо засудженого залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_5 та просить із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшити засудженому покарання.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій, в касаційній скарзі захисника не заперечується.

Доводи захисника про необхідність пом'якшення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, є безпідставними.

Як убачається із наданих копій судових рішень, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є невеликої та середньої тяжкості, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризувався негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, обтяжуючу покарання обставину - вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння, а також пом'якшуючі покарання обставини, на які є посилання у касаційній скарзі захисника. Отже, призначене ОСОБА_5 покарання у виді арешту є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи, наведенні у касаційній скарзі захисника щодо суворості призначеного засудженому покарання, аналогічні доводам апеляційної скарги засудженого, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції та вони обґрунтовано визнанні безпідставними, і суд 2-ї інстанції навів у ухвалі переконливі мотиви про залишення вироку щодо ОСОБА_5 без зміни.

Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, як про це ставить питання у касаційній скарзі захисник.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника та вважає, що у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України суд,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника КорнієнкоТетяни Миколаївни на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 липня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_5.