розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 120160502200000410 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 01 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6,

Ухвалою Дзержинського місцевого суду Донецької області від 13 червня 2016 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі ч. 3 ст. 263 цього ж Кодексу, а кримінальне провадження - закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01 серпня 2016 року ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд, залишивши його апеляційну скаргу без задоволення, не надав оцінку викладеним у цій скарзі доводам і безпідставно залишив ухвалу місцевого суду без зміни. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 419 КПК України в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Мотивувальна частина ухвали апеляційного суду має містити аналіз доказів і докладні мотиви прийнятого рішення. При цьому необхідно проаналізувати і співставити з наявними у кримінальному провадженні і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляційних скарг і на кожен із них дати вичерпну відповідь. Висновки суду повинні мати посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон. Ухвалу, що не містить вмотивованих висновків на доводи апеляційної скарги з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію злочину, про міру покарання, не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даного провадження не дотримався цих вимог закону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що заступник прокурора Донецької області, оскарживши в апеляційному порядку зазначену ухвалу місцевого суду, в апеляційній скарзі, зокрема, посилався на формальність розгляду судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі ч. 3 ст. 263 цього ж Кодексу та істотне порушення вимог ст.ст. 370, 372 КПК України, оскільки судом не було перевірено обґрунтованості цього клопотання та наявності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, не вказано в судовому рішенні обставин його вчинення.

Проте, як убачається зі змісту ухвали апеляційний суд не виклав жодних доводів прокурора, наведених ним в апеляційній скарзі, та, залишаючи її без задоволення, не зазначив підстав, із яких ці доводи визнано необґрунтованими, при цьому обмежився загальним формулюванням щодо законності та обґрунтованості ухвали місцевого суду щодо ОСОБА_6

Отже апеляційний суд належним чином не розглянув доводи апеляційної скарги прокурора, не спростував їх і передчасно дійшов висновку про відповідність оскаржуваної ухвали місцевого суду вимогам ст. 370 КПК України.

За таких обставин ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 01 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6 не можна визнати законною й обґрунтованою, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для її скасування.

При новому апеляційному розгляді слід виконати всі вимоги чинного законодавства, перевірити всі доводи, наведені в апеляційній та касаційній скаргах прокурора, врахувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1 "Про судову практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 01 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.