Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
02 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сахна Р. І.,
суддів: Крещенка А. М., Шибко Л. В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_1 на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
За вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено допокарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 3 роки; за ч. 4 ст. 426-1 КК - на строк 8 років з позбавленням військового звання - підполковник Збройних Сил України; за ч. 1 ст. 115 КК - на строк 10 років. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з позбавленням військового звання - підполковник Збройних Сил України.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд постановлених щодо нього судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Однак всупереч наведеним положенням процесуального закону у поданій скарзі не міститься обґрунтування необхідності зміни як вироку місцевого суду так і ухвали апеляційного суду на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 374, 404, 412-414, 419 цього Кодексу та зважаючи на приписи статей 50, 65 КК.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Слід також зазначити, що неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (чим обґрунтовується касаційна скарга) відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п. 6 розділу XIІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Р. І. Сахно
А. М. Крещенко
Л. В. Шибко