розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року,

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд указаних судових рішень в касаційномупорядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання пунктів 4, 5ч. 2 цієї статті.

За положеннями ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 438 цього Кодексу встановлено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах, зокрема, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, суд касаційної інстанції не вправі скасувати або змінити оскаржуване рішення, а виходить з обставин, установлених судом.

Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано. Так у поданій скарзі не наведено доводів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність щодо правильності засудження ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК (за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5.), допущених судами при ухваленні рішень, що викликає обов'язкове їх зміну чи скасування та які перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, доводи скарги зводяться до оспорювання фактичних обставин кримінального провадження, що згідно зі статтями 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Вимога засудженим сформульована без урахування положень ст. 436 КПК, якою визначено повноваження цього суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Так, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Поряд з цим, зазначена в касаційній скарзі вимога про пом'якшення призначеного покарання без вказівки щодо долі вироку та ухвали та щодо подальшого руху справи, не узгоджується з вказаними положеннями закону.

Також зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується з правильністю призначеного йому покарання, однак не наводить обґрунтування явної несправедливості призначеного скаржнику заходу примусу, а відтак, й необхідності зміни постановлених щодо нього судових рішень на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 414 цього Кодексу та приписи статей 50, 65, 70, 71 КК.

Виконуючи приписи ст. 429 КПК, колегія суддів перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу, встановила, що її подано без додержання положень наведеної норми процесуального права. У зв'язку з цим, ОСОБА_4 повинно бути надано строк для усунення недоліків із роз'ясненням, що у разі невиконання зазначених вимог скаргу буде повернуто.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ОСОБА_5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , суд

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року щодо нього залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів іздня отримання копії ухвали.