Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Слинька С. С.,

суддів

Мороза М. А., Орлянської В. І.,

при секретарі за участю прокурора захисника

Гапоні В. О., Матюшевої О. В., Підддубного О. О.

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене

до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030140000001,

за касаційною скаргою захисника Піддубного О. О. на вироки Любешівського районного суду Волинської області від 26 липня 2016 року та Апеляційного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 такого, що не мав судимостей.

За вироком Любешівського районного суду Волинської області від 26 липня 2016 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Апеляційний суд Волинської області 27 жовтня 2016 року це рішення районного суду скасував та постановив свій вирок, за яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

У решті вирок районного суду щодо засудженого залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 01 січня 2016 року приблизно о 22.00 год. навпроти будинку АДРЕСА_2 під час сварки з ОСОБА_9, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у виді смерті людини, хоча повинен був і міг їх передбачити, умисно завдав останньому ударів долонею та кулаком в обличчя, від чого потерпілий утратив рівновагу і при падінні вдарився головою об тверде ґрунтове дорожнє покриття, отримавши при цьому тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для життя і спричинили набряк головного мозку, що призвів до смерті ОСОБА_9

У касаційній скарзі захисник просить судові рішення щодо

ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що його підзахисний діяв у межах необхідної оборони, а апеляційний суд не навів переконливих мотивів на спростування цього доводу.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав скаргу, та прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши кримінальне провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Так, відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні вбивства потерпілого ОСОБА_9 через необережність, суд дійшов на підставі глибокого та детального аналізу сукупності доказів у справі з точки зору їх належності, допустимості, логічності та взаємозв'язку.

При цьому, як видно з оскаржуваного вироку районного суду, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями самого засудженого (він визнавав свою вину і детально розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення), свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також даними, що містяться

у протоколах слідчих експериментів та огляду місця події, у висновку судово-медичної експертизи, та іншими наведеними у судових рішеннях доказами, яким суд надав належну оцінку.

Апеляційний суд, переглянувши кримінальне провадження в апеляційному порядку, зокрема за скаргою захисника, обґрунтовано погодився з кваліфікацією дій засудженого за ч. 1 ст. 119 КК України як убивство, вчинене через необережність, оскільки ОСОБА_8 хоча і не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, які призвели до смерті потерпілого, але в той же час повинен був і міг їх передбачити. Також апеляційний суднадав відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника. Апеляційний суд належним чином умотивував свої висновки, з якими погоджується і колегія суддів.

При призначенні засудженому покарання апеляційний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, урахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили би чи могли перешкодити судам повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

вироки Любешівського районного суду Волинської області від 26 липня 2016 року та Апеляційного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Піддубного Олександра

Олександровича - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 02 жовтня 2017 року о 10.00 год.