Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Пузиревського Є. Б.,

суддів:

Сахна Р. І., Шибко Л. В.,

за участю: прокурора захисника виправданої

Тридуба М. С., Савки В. С., ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6,

Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 21 березня 2016 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму,

визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдано у зв'язку з недоведеністю її участі у вчиненні цього злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 серпня 2016 року виправдувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася у тому, що вона, працюючи головою Дзержинської міжрайонної МСЕК Донецької області і будучи посадовою особою, за обставин, викладених у вироку, 26 січня 2012 року в службовому кабінеті, розташованому в будівлі хірургічного відділення ЦМЛ м. Дзержинська Донецької області, за призначення групи інвалідності ОСОБА_7 отримала від останнього хабар у сумі 1000 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду. Зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги одні докази і відкинув інші, а суд апеляційної інстанції, залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення, належним чином не мотивував свого рішення.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 та її захисник Савка В.С. просять ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, виправданої та її захисника, які заперечували проти задоволення цієї скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст.ст. 362 і 365 КПК України 1960 року суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляції, у тому числі при необхідності і шляхом проведення судового слідства. Згідно зі ст. 377 КПК України 1960 року в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які вона визнана необґрунтованою.

В ухвалі апеляційного суду повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляції і на кожний з доводів дана вичерпна відповідь. Ухвала, що не містить висновків із питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію злочину, про міру покарання, не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи не дотримався цих вимог закону.

Так, апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, усупереч вимогам ст. 377 КПК України 1960 року належним чином не мотивував своєї ухвали, не навів ґрунтовного аналізу доводів поданої апеляції, не співставив наявні у справі докази, не надав відповіді на посилання прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності та неповноти судового розгляду, зокрема, безпідставності: посилання у вироку місцевого суду на не надання стороною обвинувачення доводів щодо закріплення процесуального статусу ОСОБА_7 як свідка, а не потерпілого; не врахування показань свідка ОСОБА_8 щодо можливості наявності "грифу секретності" на інформації про заведення щодо ОСОБА_6 оперативно-розшукової справи та проведення оперативно-розшукових заходів до порушення кримінальної справи; покладення в основу виправдувального вироку доводів про те, що гроші, передані ОСОБА_6 у якості хабара, виявлено не на її робочому столі, а на столі іншого лікаря; не зазначення у вироку та неврахування показань свідків ОСОБА_9 (зокрема, про те, що 16 лютого 2012 року він давав неправдиві показання, оскільки перебував під моральним тиском з боку ОСОБА_6.) та ОСОБА_10 (зокрема, про те, що ОСОБА_6 26 січня 2012 року підходила до столу ОСОБА_9, відкривала зошит, який лежав у нього на столі, та конверт), при цьому зазначені показання не викликали сумнівів у суду щодо їх правдивості; безпідставності висновків суду про те, що змиви з рук ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 робив співробітник міліції ОСОБА_11, а також те, що ці змиви робились саме в такій послідовності, оскільки ґрунтуються виключно на показаннях самої ОСОБА_6 й не узгоджуються з іншими матеріалами справи, не навів мотивів з яких ці та інші доводи апеляції прокурора визнані необґрунтованими, а щодо правильності висновків суду першої інстанції обмежився загальними фразами.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона ухвалена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому відповідно до вимог ст. 370, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Під час цього розгляду апеляційний суд має перевірити всі наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи, врахувати доводи його касаційної скарги і постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року та пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.