розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2016 року щодо ОСОБА_6,

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ "Торгова група "ТИСА", а кримінальну справу - закрито.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2016 року постанову місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Згідно з постановою місцевого суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він о 21.30 год. 16 вересня 2012 року поблизу буд. № 24 по вул. Демнянська у м. Львові на ґрунті особистих неприязних відносин умисно вдарив ОСОБА_5 кулаком в ліву нижню частину щелепи, заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, оскільки останнього безпідставно звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України. Крім того, суд першої інстанції належним чином не повідомив його про розгляд цієї справи і прийняв зазначене рішення, не з'ясувавши думки потерпілого. Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув, а також не проводив технічний запис судових засідань, не роз'яснивши йому відповідні права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить судові рішення щодо нього залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_5 на підтримання касаційної скарги, прокурора та звільненого від кримінальної відповідальності ОСОБА_6, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, Сихівським районним судом м. Львова було призначено на 22 січня 2015 року, після чого неодноразово переносився, зокрема, у зв'язку із задоволенням клопотання потерпілого про допит свідків, а потім його неявкою в судові засідання, призначені на 29 липня, 24 вересня та 02 листопада цього ж року. Під час останнього судового засідання була прийнята постанова про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу та закриття кримінальної справи.

Зі змісту протоколу судового засідання від 02 листопада 2015 року вбачається, що суд постановив продовжити розгляд справи у відсутності потерпілого, який неодноразово в судове засідання не з'являвся та з адреси якого поверталися конверти за закінченням терміну зберігання.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, потерпілий ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку. При цьому, зокрема, зазначав про порушення права на участь у судовому засіданні, оскільки його належним чином не було повідомлено про день розгляду кримінальної справи.

Апеляційний суд, залишивши апеляційну скаргу потерпілого без задоволення та спростовуючи наведені ним доводи, послався на наявність у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, згідно з яким, адресоване ОСОБА_5 повідомлення про призначення засідання на 02 листопада 2015 року, отримано 31 жовтня цього ж року його дружиною ОСОБА_7

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 89 КПК України 1960 року визначено, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, добами (днями) і місяцями. При обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, від яких починається строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 254 КПК України 1960 року повістка про виклик до суду вручається підсудному не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді в той же строк.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 р.№ 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" (v0013700-04) розгляд справи за відсутності потерпілого (законного представника) без виклику його у судове засідання є істотним порушенням його процесуальних прав і може стати підставою для скасування вироку чи іншого судового рішення.

Отже, враховуючи, що повідомлення про призначення засідання на 02 листопада 2015 року дружина потерпілого ОСОБА_5 отримала лише 31 жовтня цього ж року, тобто пізніше ніж як за три доби до дня розгляду справи в суді, висновок апеляційного суду про те, що місцевий суд належним чином повідомив потерпілого про час та місце розгляду справи є не вірним.

Ця обставина призвела до порушення прав потерпілого, зокрема позбавила його права бути присутнім під час розгляду справи судом, ставити питання викликаним за його клопотанням свідкам тощо. І при цьому, місцевий суд прийняв остаточне рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, не з'ясувавши думки ОСОБА_5

Порушення прав потерпілого відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України 1960 року є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому відповідно до положень ст. 398 КПК України 1960 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду належить розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства та прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись п.п. 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) та ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.