розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 червня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4,

зі змісту касаційної скарги прокурора вбачається, що він не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду в частині перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 162 вказано Кодексу та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість.

Виходячи з положень ст. 429 КПК України касаційна скарга має відповідати вимогам, визначеним ст. 427 цього Кодексу, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, касаційна скарга прокурора не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Так, прокурор у касаційній скарзі, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, не наводить належного обґрунтування зазначених позицій з огляду на положення статей 413, 414, 419 КПК України та враховуючи приписи статей 50, 65 КК України.

При цьому, доводи прокурора щодо незаконності оскаржуваної ухвали апеляційного суду в частині неправильної кваліфікації протиправних дій винної особи є поверховими та в повній мірі не розкривають позицію прокурора щодо наявності в діях ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України або ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Також, прокурор не додав до касаційної скарги копій додатків в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, що не узгоджується з ч. 6 ст. 427 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 червня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.