за касаційною скаргою захисника Ференца Р.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2016 року,

за участю прокурора Малюка М.С.,

захисників Мешечека В.В., Рачинського В.З. (в режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_1,

У касаційній скарзі захисник Ференц Р.І., не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_1 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить їх змінити, пом'якшивши покарання. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, при призначенні покарання не врахував усіх пом'якшуючих обставин та не застосував положення ст.ст. 68, 69 КК України.

Вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2016 року, визнано винуватим та засуджено ОСОБА_1 за:

- ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;

- ч. 1 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 04 квітня 2015 року близько 18.00 год., перебуваючи на сміттєвому звалищі, що неподалік АДРЕСА_2, знайшов та привласнив собі патрони в кількості 20 шт., які в подальшому носив та зберігав у кишені куртки. 08 квітня 2015 року близько 20.00 год. поблизу господарства ОСОБА_6, що на АДРЕСА_2, працівниками Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області був виявлений ОСОБА_1 та на пропозицію працівників правоохоронних органів видати речі, обіг яких заборонено в Україні, останній з зовнішньої правої кишені куртки видав патрони калібру 5,6 мм в кількості 20 шт., які були у нього вилучені, та є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї, придатні стрільбі.

Крім цього, ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 08 квітня 2015 року близько 13.00 год., маючи намір на вчинення крадіжки майна, проникли до житлового будинку ОСОБА_7, що розташований на АДРЕСА_2. Перебуваючи в житлі ОСОБА_7, вони заготували для подальшого викрадення спарені дверцята для печі, 5 глухих плит для печі, два відрізки кутника, загальна вартість яких склала 1 252,20 грн. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 могли завдати матеріальні збитки ОСОБА_7 на вказану суму, однак свого злочинного наміру вони не довели до кінця, оскільки були затримані при вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 08 квітня 2015 року близько 15.00 год., маючи намір на вчинення крадіжки майна, проникли до житлового будинку ОСОБА_6, що розташований на АДРЕСА_2. Перебуваючи в житлі ОСОБА_6, вони заготували для подальшого викрадення вази для крему в кількості 7 шт., тарілки десертні в кількості 5 шт., тарілки десертні з зображенням квітів в кількості 5 шт., одну тарілку закусочну, дві тарілки десертні, відрізок матерії, чохли для мобільних телефонів з шкіряного матеріалу в кількості 13 шт., чохли для мобільних телефонів з пластикового матеріалу в кількості 7 шт., гірлянду електричну марки "Термія", алюмінієвий радіатор від холодильника, мідну трубку, мідний дріт. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 могли завдати матеріальні збитки ОСОБА_6 на загальну суму 1 352,11 грн, однак свого злочинного наміру вони не довели до кінця, оскільки були затримані потерпілим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника Рачинського В.З. на підтримання скарги, пояснення захисника Мешечека В.В., який частково підтримав скаргу та водночас заявив про істотність порушень вимог кримінального процесуального закону, вказуючи на неповноважність, на його думку, суду першої інстанції, пояснення прокурора, який частково підтримав скаргу та просив змінити судові рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 2 статті 419 КПК України визначено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

За змістом ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

Цих вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, подав апеляційну скаргу, в якій, із наведенням відповідних обґрунтувань, просив його змінити, призначивши покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Також захисник, змінюючи апеляційні вимоги, з якими погодився його підзахисний, просив скасувати вирок суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на порушення вимог ст. 494 КПК України.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, коротко зазначив в ухвалі зміст викладених доводів, при цьому належним чином їх не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування, не зазначив обґрунтованих підстав, через які залишив їх без уваги.

Також, апеляційний суд не дав оцінки правильності призначення покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожен епізод їх злочинної діяльності, обґрунтованості визнання обтяжуючою покарання обох засуджених обставиною - повторності та застосування до ОСОБА_2 положень ст. 69-1 КК України, а також правильності застосування ст. 76 КК України з огляду на положення кримінального закону.

Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 433 КПК України щодо ОСОБА_2 з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд має врахувати наведене в цій ухвалі, перевірити належним чином усі доводи, зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого, а також перевірити заяву захисника Мешечека В.В., зроблену під час касаційного перегляду, стосовно повноважень суду першої інстанції, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Ференца Р.І. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 05 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 433 КПК України щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.