Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Крещенка А. М.,

Єлфімов О. В., Шибко Л. В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК.

Цим же виром засуджено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, що є його особистою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, без конфіскації майна, що є його особистою власністю.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2017 року зазначений вирок місцевого суду скасовано.

На підставі ч. 4 ст. 284 КК звільнено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 289 КК, а кримінальне провадження щодо них закрито.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте, наведених положень процесуального закону не дотримано, оскільки у поданій скарзі не міститься належного обґрунтування необхідності скасування ухвали апеляційного суду на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з огляду на положення ст. 412 цього Кодексу. Зокрема не розкрито, яким чином наведені, на думку прокурора, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили, чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Також, вказуючи на недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК, прокурор лише наводить диспозицію цього положення, у той же час не зазначаючи, які доводи прокурора апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, прокурор не вказав у чому конкретно відповідно до змісту ст. 413 КПК полягають такі порушення, який закон про кримінальну відповідальність застосовано неправильно, а також не мотивував належним чином своїх доводів у цій частині.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п. 6 розділу XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без руху.

Встановити прокурору семиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.