розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області Дзюбинського А. О. про направлення кримінального провадження № 22017210000000018 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) надійшло клопотання прокурора про направлення вказаного кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 обвинувачується в участі у діяльності терористичної організації "Луганська народна республіка" на території Луганської області, однак підслідність цього кримінального правопорушення була визначена за слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, який і здійснював спеціальне досудове розслідування. Разом із цим, мотивуючи своє клопотання, прокурор посилається на абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, як на винятковий випадок для передачі справи до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, оскільки потерпілих у цьому провадженні немає, обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, процесуальне керівництво забезпечувалось прокуратурою Тернопільської області, захисник, який діє в інтересах ОСОБА_2, проживає у м. Тернополі, а свідки у цьому провадженні мешкають на території Тернопільської області.

Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення його розгляду не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи та матеріали, надані на розгляд суду касаційної інстанції, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає на таких підставах.

Частиною 1 ст. 34 КПК України визначено перелік підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Крім того, абз. 6 ч. 1 вказаної статті передбачено, що до почату судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тощо.

Згідно з матеріалами провадження, прокуратура Тернопільської області відповідно до вимог ст. 291 КПК України направила обвинувальний акту кримінальному провадженні № 22017210000000018 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3 КК України, до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України колегія суддів ВССУ вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого за поданням суду апеляційної інстанції або клопотанням сторін чи потерпілого.

Як убачається зі змісту клопотання, прокурор фактично просить суд касаційної інстанції підтвердити правильність його дій про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 до Тернопільського міськрайонного суду, що не входить до компетенції ВССУ з огляду на зазначені положення кримінального процесуального закону.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 32, 34 КПК України, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Клопотання прокурора прокуратури Тернопільської області Дзюбинського А. О. про направлення кримінального провадження № 22017210000000018 щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3 КК України, до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області залишити без задоволення.