розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015020310000671,

За вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2016 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Незавертайловка Слободзейського району ПридніпровськоїМолдавської Республіки,

громадянина України, який мешкає за адресою:АДРЕСА_1

раніше неодноразово судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10727 грн 48 коп. матеріальної шкоди.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 26 жовтня 2015 року, приблизно о 23.00 год., з метою викрадення чужого майна, проник до приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 та здійснив крадіжку електроінструментів. Викрадені речі помістив до багажнику свого автомобіля у якому в цей час перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та які не усвідомлювали протиправність дій ОСОБА_1 Після цього вони разом поїхали в смт. Тростянець.

В подальшому ОСОБА_1 продав деякі речі, а іншими викраденими речами розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 своїми діями матеріального збитку на загальну суму 15365,63 грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись наістотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правапорушення та особі засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. При цьому прокурор вважає, що призначене засудженому покарання є явно несправедливим, внаслідок м'якості. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого ним правопорушення та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК, при призначенні покарання суду необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вказані вимоги закону судом дотримані.

Як убачається з копії вироку місцевого суду, при призначенні покарання ОСОБА_1, суд з достатньою повнотою врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК є тяжким, усі обставини справи, у тому числі й ті, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, дані про особу винного, який неодноразово судимий за корисливі злочини, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

Також, враховано обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 - визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК та належним чином мотивував прийняте рішення.

Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, апеляційний суд переглянув кримінальне провадження та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав покарання, призначене ОСОБА_1 вироком суду першої інстанції таким, що в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК. При цьому, доводи апеляційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного засудженому покарання належним чином перевірялись апеляційним судом та були мотивовано відхилені.

Ухвала відповідає вимогам статей 370, 419 КПК є законною, вмотивованою та обґрунтованою.

Таким чином, підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1 відмовити.