розглянула в судовому засіданні 28 серпня 2017 року у м. Києві касаційну скаргу захисника Бегіна Я.В. в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2017 року,

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2017 року,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року за ч. 1 ст. 289 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статтей 71, 72 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання призначеного покарання за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

За вироком суду, 28 липня 2016 року о 17.00 год. ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, зайшли на територію господарства АДРЕСА_1 та шляхом відважування металевої скоби навісного замка проникли у підсобне приміщення, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_7, заподіявши останній матеріальну шкоду на загальну суму 640 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2017 року зазначений вирок щодо ОСОБА_5 змінено в частині призначеного покарання. Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статтей 71, 72 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання призначеного покарання за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. В решті вирок суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про зміну оскаржуваних судових рішень шляхом пом'якшення призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК. Вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок суворості. Просить врахувати щире каяття засудженого, а також те, що ОСОБА_5 утримує непрацездатну дружину й 5 малолітніх дітей .

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.

Як убачається зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, захисник Бегін Я.В., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_8, не погоджуючись із вироком, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просив пом'якшити призначене засудженому покарання шляхом застосування ст. 69 КК .

При цьому, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів, ураховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_8 та відсутність обставин, що обтяжують покарання, погодилася з висновками суду першої інстанції з приводу виду призначеного засудженому покарання.

Разом з тим, з огляду на пом'якшуючі ОСОБА_8 покарання обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій та її прохання суворо не карати обвинуваченого, вчинення злочину внаслідок надзвичайного скрутного матеріального становища, а також те, що обвинувачений працевлаштований, утримує дружину й 5 неповнолітніх дітей, апеляційний суд, на думку колегії суддів, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність пом'якшити засудженому покарання. З урахування того, що злочин ОСОБА_5 був вчинений в період іспитового строку, то на підставі статтей 71, 72 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання призначеного покарання за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, є достатнім і справедливим, а тому підстави для зміни оскаржуваних судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі захисника, відсутні.

Крім того, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, наведені у касаційній скарзі доводи захисника за своїм змістом аналогічні доводам його апеляційної скарги і на них надано обґрунтовані відповіді. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає.

Таким чином, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів,

Відмовити захиснику Бегіну Я.В. у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2017 року щодо ОСОБА_5.