Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
9 серпня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Франтовської Т.І.,
суддів Кравченка С.І., Крещенка А.М.,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015110270000140 щодо ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари, що проживає за адресою:
АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 жовтня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, засуджено за ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2014 у виді 3 місяців позбавлення волі та остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Також вказаним вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Крім того вирішено долю витрат у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Як вбачається з копій судових рішень, приблизно 08 червня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження у зв'язку з її розшуком, в м. Бровари Київської області вступили в злочинну змову щодо таємного викрадення ОСОБА_2 і вказаною особою цінного майна з будь-якої квартири в м. Славутичі Київської області. При цьому ОСОБА_1 заздалегідь пообіцяв безоплатно придбати частину викрадених предметів в рахунок погашення перед ним боргу останніх. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, близько
10 години 11 червня 2015 року автомобілем марки ВАЗ-2107 н.з. НОМЕР_1, який перебував у користуванні ОСОБА_2, прибули в м. Славутич Київської області. Діючи згідно з розподіленими ролями, ОСОБА_1 залишився в транспортному засобі, а ОСОБА_2 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в під'їзді АДРЕСА_3, переконались у відсутності мешканців та сторонніх осіб, які б могли помітити їх протиправні дії. Після чого близько 10 години 30 хвилин 11 червня 2015 року шляхом підбору ключа відчинили замок вхідних дверей, проникли всередину належного ОСОБА_3 житла, звідки таємно викрали телевізор марки
"LG 32 LN570V" вартістю 6569 грн, двосторонній плед ціною 106 грн, вироби із золота 585 проби: два ланцюжки різної довжини вагою по 6,6 г, вартістю по 4950 грн на суму 9900 грн, сережки з цирконієм вагою 3,49 г, вартістю 2778 грн, каблучку вагою 1,87 г з діамантом 0,15 карат, вартістю 3278 грн, підвіску з цирконієм вагою 1,65 г, вартістю 2306 грн, браслет вагою 5,06 г, вартістю 3795 грн. З належним ОСОБА_3 майном загальною вартістю 28732 грн. ОСОБА_2 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до автомобіля марки ВАЗ-2107 н.з. НОМЕР_1, де ОСОБА_1, усвідомлюючи, що він спрямовує зусилля ОСОБА_2 та іншої особи на продовження злочинної діяльності, повідомив про недостатність викраденого для погашення боргу та порадив вчинити ще одну крадіжку.
Надалі ОСОБА_1 залишився очікувати в автомобілі марки ВАЗ-2107 н.з. НОМЕР_1, а ОСОБА_2 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи залежними від боргових зобов'язань перед ОСОБА_1, прибули до під'їзду № 1 будинку № 3 Талліннського кварталу м. Славутича Київської області, де для вчинення крадіжки підшукали квартиру № 1. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, діючи з корисливого мотиву, переконавшись у відсутності в житлі та біля нього осіб, які могли завадити виконанню задуманого, ОСОБА_2 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, близько
11 години 11 червня 2015 року шляхом підбору ключа до замка вхідних дверей проникли до належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрали гроші в сумі 3500 грн, фотоапарат марки "Canon Power Shot SX 40HS" вартістю 5000 грн, телевізор марки "LG Smart TV 32LM660T" ціною 5085 грн 60 к., барсетку зі шкірзамінника вартістю 318 грн, в якій знаходились вироби із золота 585 проби: ланцюжок довжиною 45 см, вартістю 2484 грн, ланцюжок плетіння "Бісмарк" довжиною 55 см, вартістю 21399 грн. З майном потерпілої ОСОБА_4 загальною вартістю 37786 грн 60 к. злочинці залишили квартиру, сховали викрадений телевізор марки "LG Smart TV 32LM660T" в кущах неподалік, решту викрадених речей передали ОСОБА_1, після чого втрьох забрали телевізор, помістили його до багажника автомобіля марки ВАЗ-2107 н.з. НОМЕР_1 та залишили м. Славутич. Прибувши до м. Бровари Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спільно розпорядились викраденим - частину коштів надали ОСОБА_2 як відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу, решту розподілили на трьох у рівних частинах, викрадені золоті вироби, барсетку, фотоапарат марки "Canon Power Shot SX 40HS" забрав ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу, інші речі залишились у ОСОБА_2
Крім того, в середині червня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в м. Бровари Київської області вступили в змову щодо таємного викрадення ОСОБА_2 цінного майна з будь-якої квартири в м. Славутичі Київської області для погашення за рахунок нього боргу перед ОСОБА_1, який заздалегідь пообіцяв придбати предмети, здобуті злочинним шляхом. При цьому ОСОБА_1, достовірно знаючи, що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, володіє спеціальними навичками стосовно відкривання замків шляхом підбору ключа, умовлянням підбурив її до вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у житло. Вдень 17 червня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, автомобілем марки ВАЗ-2110 н.з. НОМЕР_2, що перебував у користуванні ОСОБА_1 та який той надав для реалізації спільного злочинного умислу, прибули в м. Славутич Київської області. В подальшому ОСОБА_1 як пособник очікував в автомобілі для швидкого залишення всіма співучасниками місця події у випадку їх викриття, а ОСОБА_2 з іншою особою для таємного викрадення чужого майна обрали квартиру АДРЕСА_4, переконалися у відсутності господарів та сторонніх осіб, які б могли помітити їх незаконні дії, шляхом підбору ключа відчинили замок вхідних дверей та близько 17 години 17 червня 2015 року проникли до належного ОСОБА_5 житла, звідки таємно викрали куртку чоловічу двосторонню вартістю 584 грн, кросівки чоловічі марки "NIKE" ціною 594 грн, каблучку із золота 585 проби вагою 4,8 г вартістю 3645 грн, а всього майна на загальну суму 4823 грн. З чужим майном ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на автомобілі марки ВАЗ-2110, н.з. НОМЕР_2 залишили м. Славутич Київської області, розпорядилися ним за власним розсудом.
У касаційній скарзі прокурор просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що виражається у порушення апеляційним судом норм ст. 419 КПК України.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора та надані до скарги копії судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується призначеного покарання, яке на думку прокурора є несправедливим, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та даним про його особу, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу. Будучи раніше засудженим за аналогічні злочини до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, жодних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку відновив злочинну діяльність. Крім того судом враховано, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів психіатра
і нарколога не перебуває. Потерпілі в обранні йому міри покарання поклалися на думку суду.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, визнано рецидив злочину.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивованим висновком суду першої інстанції про неможливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства. Також колегія суддів погодилася з обґрунтованим висновком районного суду про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України та правильним висновком про визначення основного покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України.
На думку колегії суддів апеляційного суду, вказаний строк покарання відповідає ступеню вчинених кримінальних правопорушень із точки зору його справедливості, розумності та достатності.
З таким висновком погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції.
Що стосується доводів прокурора про порушення апеляційним судом норм ст. 419 КПК України, то колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до вимог ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення, при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою, а також надати мотивовані відповіді на всі доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався, а доводи щодо істотних порушень процесуального закону, допущених судом апеляційної інстанції, колегії суддів вважає неспроможними.
Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляції прокурора належно перевірені апеляційною інстанцією, на них надано змістовні відповіді.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування судового рішення щодо ОСОБА_1 у касаційній скарзі прокурора не зазначено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.І. Франтовська
С.І. Кравченко
А.М. Крещенко