Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Рудніка А.М. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області

від 19 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області

від 27 квітня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР

за № 12016270120000098,

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ічня Чернігівської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого вироком Чернігівського обласного суду від 12 червня 2001 року за п. "ж" ст. 93, ч. 4 ст. 117, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (1960 р.) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Верховного суду України від 18 вересня 2001 року ч. 3 ст. 140 КК України (1960 року) перекваліфіковано на ч. 3 ст. 185 КК України (2001 року), виключено додаткову міру покарання у виді конфіскації майна та призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Також вказаним вироком вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

Як вбачається з копій судових рішень, ОСОБА_2 засуджено за злочин вчинений за таких обставин. 19 лютого 2016 року о 20 год 30 хв, будучи раніше судимим за злочин проти власності, перебуваючи в центрі АДРЕСА_2, повторно, з метою відкритого заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, побачивши продавця місцевого магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_3, попрямував за нею та на АДРЕСА_2 поблизу магазину ПП "ОСОБА_4", він за допомогою сили рук, відкрито, заволодів жіночою сумкою чорного кольору, яка їй належить з грошовими коштами в сумі 700 грн 00 к., після чого з місця злочину зник. Жіночу сумку чорного кольору, належну потерпілій, було виявлено та вилучено працівниками поліції під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 Загальна сума збитків, що завдана потерплій становить 980 грн.

У касаційній скарзі захисник просить постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення змінити в частині призначеного покарання шляхом його пом'якшення та застосування вимог ст. 75 КК України. Вважає, що судом не було враховано всі обставини, що пом'якшують покарання.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі захисника,

та надані до скарги копії судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи захисника про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо покарання, яке призначено ОСОБА_2 то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Твердження захисника, про те, що судом не в повній мірі враховано пом'якшуючі вину обставини колегія суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судом першої інстанції при призначені покарання враховано суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, негативну характеристику ОСОБА_2 за місцем проживання та те що він раніше судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав добровільне відшкодування шкоди. Що стосується щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, то ці обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні в суді першої інстанції, а тому судом не враховані, з чим погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Крім того, покарання призначене у наближеному до мінімального розміру для даного виду покарань, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.

Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляції засудженого належно перевірені апеляційною інстанцією, на них надано змістовні відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити Рудніку Андрію Миколайовичу у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.