Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
7 серпня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Франтовської Т.І.,
суддів Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017270250000027 щодо ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
Вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2017 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що судимостей не має, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Також, вказаним вироком вирішено долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2017 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Як вбачається з копій судових рішень, ОСОБА_1 засуджено за злочини вчинені за таких обставин.
03 січня 2017 року близько 18 год., ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_2, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав сім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг. кожна, вартістю 100 грн за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 700 грн.
12 січня 2017 року близько 22 год., ОСОБА_1 діючи повторно, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_2 розташованого по АДРЕСА_2, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав вісім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг. кожна, вартістю 100 грн за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн.
26 січня 2017 року близько 02 год., ОСОБА_1 діючи повторно, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_2 розташованого по АДРЕСА_2, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав сім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг. кожна, вартістю 100 грн за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 700 грн.
02 лютого 2017 року близько 02 год., ОСОБА_1 діючи повторно, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_2 розташованого по АДРЕСА_2, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав вісім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг кожна, вартістю 100 грн за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн.
У касаційній скарзі прокурор просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На думку прокурора ОСОБА_1 не заслуговує на звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Зазначає про порушення апеляційним судом ст. 419 КПК України.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора, та надані до скарги копії судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується призначеного покарання, яке на думку прокурора є несправедливим, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та даним про його особу, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з копій рішень, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд у повній мірі дотримався вимог зазначених законів.
Судом враховано ступінь та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, ту обставину, що крадіжки були вчинені протягом місяця у однієї потерпілої, тим самим способом. Також судом враховано особу ОСОБА_1, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, не має родини та підтримки з боку рідних, а тому, втративши неофіційний заробіток, в населеному пункті, де вибір роботи незначний, вчинив крадіжки птиці у своєї сусідки. Суд звернув увагу на матеріальний стан ОСОБА_1, який не мав роботи і викрадав курей із курника для їжі та обміну на іншу їжу - хліб. Також взято до уваги думку потерпілої, яка просила не ув'язнювати обвинуваченого з огляду на його бажання залагодити завдану шкоду працею.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України, суд першої інстанції визнав визнання вини під час досудового слідства та у суді, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжуються покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що з огляду на особу ОСОБА_1, який повністю визнав свою провину, розкаявся, попросив у потерпілої пробачення, потерпіла в свою чергу прийняла вибачення та не наполягає на ув'язненні обвинуваченого, який з урахуванням рівня знань критично оцінює свою поведінку, має намір відробити завдану матеріальну шкоду та не допускати протиправної поведінки в подальшому, покарання, призначене районним судом є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів. З такими твердженнями погоджується
і колегія суддів суду касаційної інстанції.
Що стосується доводів прокурора про порушення апеляційним судом норм ст. 419 КПК України, то колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до вимог ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення, при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою, а також надати мотивовані відповіді на всі доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався, а доводи щодо істотних порушень процесуального закону, допущених судом апеляційної інстанції, колегії суддів вважає неспроможними.
Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляції прокурора належно перевірені апеляційною інстанцією, на них надано змістовні відповіді.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційній скарзі прокурора не зазначено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2017 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.І. Франтовська
С.Г. Дембовський
С.І. Кравченко