ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, проживаючого та зареєстрованого на АДРЕСА_1, такого, що немає судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6, захисника Даншина С.О. та прокурора Саліхова А.А., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2017 року,

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 20 січня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК.

Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він у середині вересня 2016 року на подвір'ї домоволодіння за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 обірвав кущі рослин коноплі, незаконно придбавши таким чином без мети збуту наркотичний засіб, який поклав сушитися до приміщень господарської споруди, гаражу та горище житлового будинку на території домоволодіння.

13 листопада 2016 року в період часу з 11 години 30 хвилин до 13 години у ході обшуку домоволодіння ОСОБА_6 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 2423 г, що є великим розміром, який ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2017 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 та захисник Даншин С.О., посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок суворості, просять вирок апеляційного суду змінити та застосувати щодо ОСОБА_6 положення ст. 75 КК. З урахуванням даних про особу винного та обставин, що пом'якшують покарання, виправлення ОСОБА_6 вважають можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор Саліхов А.А., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує на невідповідність вироку вимогам статей 370, 420 КПК. Зокрема, апеляційний суд у вироку не навів належних і достатніх мотивів та підстав прийнятого рішення, не проаналізував всіх доводів апеляційної скарги прокурора, чим істотно порушив процесуальний закон.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6, який підтримав подану ним і захисником Даншином С.О. касаційну скаргу та заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора Саліхова А.А., прокурора Міщенко Т.М., яка підтримала касаційну скаргу прокурора Саліхова А.А. та заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 і захисника Даншина С.О., перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого та захисника підлягає задоволенню, а касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_6 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 309 КК, а також вид та розмір призначеного апеляційним судом покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки у касаційних скаргах сторонами захисту та обвинувачення не оспорюються.

Разом з цим колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 і захисника Даншина С.О. про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі.

Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК, є злочином середньої тяжкості.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 повністю визнав вину у вчиненому, щиро покаявся, при цьому до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується задовільно, має родину, постійне місце роботи, утримує неповнолітнього сина.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК, встановленням іспитового строку та покладенням на засудженого відповідних обов'язків. Натомість протилежний висновок апеляційного суду з цього приводу є необґрунтованим.

На думку колегії, таке покарання є співрозмірним характеру вчиненого діяння, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Тому касаційна скарга засудженого та захисника підлягає задоволенню, а вирок апеляційного суду у відповідній частині - зміні.

Щодо доводів прокурора про необхідність скасування вироку апеляційного суду з підстав невідповідності його вимогам статей 370, 420 КПК, то вони є неспроможними та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.

Керуючись п. 6 розділу XII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) ,статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд

Касаційну скаргу прокурора Саліхова А.А. залишити без задоволення.

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та захисника Даншина С.О. задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2017 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ст. 75 КК звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покласти обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.