Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л. А.,

суддів: Зубара В. В., Матієк Т. В.,

розглянувши звернення ОСОБА_1 про визначення територіальної підсудності кримінального провадження № 12014040750001841 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених за ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) надійшло звернення ОСОБА_1 про визначення територіальної підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки ця справ розглядається різними судами вже більше трьох років і весь цей час її син, обвинувачений ОСОБА_2, знаходиться під вартою, що є неприпустимим.

Перевіривши зазначене звернення, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів ВССУ за поданням суду апеляційної інстанції або клопотанням сторін чи потерпілого.

Як убачається зі змісту клопотання, до ВССУ звернулась мати обвинуваченого, яка відповідно до норм кримінального процесуального закону не є стороною кримінального провадження, а тому не наділена повноваженнями щодо внесення клопотання у порядку ст. 34 КПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні звернення ОСОБА_1 про визначення територіальної підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст. 34 КПК України, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія судді

Відмовити у задоволенні звернення ОСОБА_1 про визначення територіальної підсудності кримінального провадження № 12014040750001841 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених за ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.