розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Сагей Л.І., яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 березня 2017 року у кримінальному провадженні № 12016110200002731 щодо ОСОБА_4,

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого на АДРЕСА_1 такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 в якості відшкодування моральної шкоди 4000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_5 та 10000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_6

Стягнуто з ПрАТ СК "Український страховий стандарт" на користь потерпілого ОСОБА_5 62631 грн. майнової шкоди.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 6286,80 грн.

Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він 22 липня 2016 року близько 21 години, керуючи автомобілем марки "Audi A4 AVANT", зареєстрованим у Латвійській Республіці під номером НОМЕР_2, рухаючись в напрямку міста Києва поблизу будинку № 27 но вул. Київській у місті Вишневе Київо-Святошинського району Київської області, в порушення п. 1.5, пп. "б" п. 2.3, п. 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого на заокругленні дороги виїхав на праве по напрямку руху узбіччя, де втратив керованість автомобілем, після чого виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 У результаті зіткнення водій автомобіля "Daewoo Nexia" ОСОБА_5 та пасажир ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 березня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, залишивши вирок без зміни, апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК належним чином не перевірив доводів прокурора про необхідність призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, чим неправильно застосував кримінальний закон, що призвело до м'якості призначеного покарання.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Як убачається із доданих до касаційної скарги копій судових рішень, призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, частково відшкодував завдану потерпілим шкоду. Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав щире каяття ОСОБА_4, який висловив відвертий осуд своєї протиправної поведінки та готовність нести відповідальність. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, повною мірою врахувавши вказані обставини, в тому числі й думку потерпілих, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, а також на підставі ст. 75 КК звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, поклавши відповідні обов'язки.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Переглянувши справу в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам прокурора про необхідність призначення ОСОБА_4 додаткового покарання, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК, є альтернативним, а тому посилання прокурора на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність у зв'язку з його непризначенням є неспроможними.

Підстав вважати, що виправлення засудженого неможливе без позбавлення його права керувати транспортними засобами, колегія суддів не убачає. Відсутні такі підстави і в касаційній скарзі прокурора.

Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги прокурора та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити.