Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Квасневської Н.Д.,
суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
розглянувши касаційну скаргузахисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року, якою заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2003 року залишено без задоволення, та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2017 року,
в с т а н о в и л а :
Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2003 року ОСОБА_2 засуджено за п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла; за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла; за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.
Ухвалою Верховного суду України від 17 лютого 2004 року даний вирок щодо ОСОБА_2 змінено. Виключено кваліфікацію його дії за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України як зайву. Ухвалено вважати його засудженим за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання, призначеного судом, - довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, яке є його особистою власністю, крім житла. В решті вирок залишено без змін.
14 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про перегляд вказаного вироку за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що касаційну скаргу на вищевказаний вирок апеляційного суду 17 лютого 2004 року Верховний суд України розглянув без залучення адвоката, що порушило його право на захист.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 серпня 2016 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 6 жовтня 2016 року справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2003 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України передано на розгляд до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2017 року ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року про залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2003 року залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року та ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2017 року з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на порушення судом вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що засуджений ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні давав неправдиві показання, що злочин вчинено одноособово, хоча вбивство вчинив з ОСОБА_4 Крім того зазначає, що в судовому засіданні не були допитані два свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прізвище якої невідомо, висновки експерта № 190 від 15 квітня 2003 року та № 140 від 21 квітня 2003 року були підробленні або зовсім не проводились, оскільки ними досліджувався одяг, в якому він не був одягнений.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України 2012 року нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
До нововиявлених обставин, на які вказується у п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України, належать: дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено у справі; виявлення живою особи, що вважалася вбитою; виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння; дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину; виявлення раніше не відомих учасників злочину; встановлення більшого розміру викраденого майна; викриття обману, якщо засуджений видав себе за іншу особу; установлення факту смерті потерпілого у випадках, коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень, інші обставини.
Апеляційний суд в ухвалі зазначив, що обставини, на які засуджений ОСОБА_2 послався в заяві як на підстави перегляду вироку, не відноситься до перелічених обставин та були відомі йому і суду на момент розгляду кримінальної справи, а тому не є нововиявленими. Були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції, взяті до уваги та яким було дано належну оцінку при постановленні ухвали.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що апеляційний суд належним чином перевірив доводи засудженого щодо наявності передбачених законом підстав для відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та визнав їх такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, обґрунтування чого виклав у мотивувальній частині ухвали, з яким колегія суддів погоджується.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів кримінального провадження й доводів скарги дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених ст. 459 КПК України підстав для перегляду ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року, якою заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2003 року залишено без задоволення.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_1, а тому у відкритті касаційного провадження за його скаргою слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2016 року, якою заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2003 року залишено без задоволення, та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і :
Н.Д. Квасневська
А.М. Крещенко
Є.Б. Пузиревський