Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й., суддів: Мороза М. А., Наставного В. В., розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 січня 2017 року,

За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років 2 місяці.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 04 січня 2017 року вирок місцевого суду змінено: відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання з 31 березня 2014 року по 15 січня 2015 року, та з 29 вересня 2015 року по 04 січня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.

30 березня 2017 року ОСОБА_2 подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на вищевказані судові рішення щодо ОСОБА_1, яку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю положенням статей 427, 436, 438 КПК України, та надано п'ятнадцятиденний строк на усунення недоліків.

Звертаючись повторно до суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 не усунула усі недоліки своєї касаційної скарги від 30 березня 2017 року, про які їй було указано у зазначеній вище ухвалі суду касаційної інстанції.

Так, на порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, у скарзі, поданій на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 05 квітня 2017 року, ОСОБА_2 посилається, окрім іншого, на неповноту та однобічність судового розгляду, по суті стверджує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу вимог ст. 438 КПК України не є підставою для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Окрім того, вимоги касаційної скарги, поданої 26 квітня 2017 року, не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, оскільки не вбачається конкретно, яке рішення суд касаційної інстанції має ухвалити за наслідками розгляду касаційної скарги законного представника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2

Тобто ОСОБА_2 не усунула в установлений строк недоліки касаційної скарги, яку було залишено без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України,

Повернути касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 січня 2017 року.