Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Наставного В.В., суддів Слинька С.С., Мороза М.А.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок щодо нього,

з матеріалів провадження вбачається, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 24 жовтня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2017 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку вироку щодо нього в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 1 п. 3 КПК України у касаційній скарзі не зазначено які саме судові рішення оскаржуються особою (вирок, ухвала), у зв'язку із чим касаційну скаргу необхідно уточнити в цій частині.

У разі повторного звернення із касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно врахувати інші вимоги до касаційної скарги, визначені статтею 427 КПК України.

Зокрема, відповідно до пунктів 4 та 5 зазначеної статті у касаційній скарзі необхідно зазначити вимоги до суду касаційної інстанції, обґрунтувати її, зазначивши у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при винесенні судових рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Також особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.

У разі повторного звернення із касаційною скаргою, ОСОБА_4 необхідно також враховувати положення частини 5 статті 427 КПК України та надати копії судових рішень, що ним оскаржуються. Копії судових рішень мають бути завірені належним чином, як це передбачено п. 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (v0173750-13) (копія судового рішення має бути належним чином оформлена та засвідчена відбитком гербової печатки суду).

Крім того, відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 6 КПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.