розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року щодо ОСОБА_2,

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше судимого 16.02.2015 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 16 лютого 2015 року й визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 15 січня 2016 року близько 19 год. проходячи повз кафе "Гудвін" по вул. Малишка м. Обухів, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав без мети збуту для власного вживання пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходились паперові та поліетиленові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору(коноплі), які поклав до своєї сумки. Того ж дня, близько 19 год. 30 хв. неподалік будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції для перевірки документів, де у нього під час поверхневого огляду, згоду на проведення якого він надав добровільно, у присутності понятих, був виявлений та вилучений пакет з вищевказаною речовиною рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 7-02/52 від 03.02.2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальна маса в перерахунку на суху речовину становить 48,83г. Порошкоподібна речовина білого кольору, вилучена у ОСОБА_2 містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, масою 0,0170г.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року вказаний вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення. Вважає, що судовий розгляд проведено однобічно й не об'єктивно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки матеріали цього провадження не містять доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Крім того, указує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України.

Перевіривши доводи наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність правозастосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки фактичних обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 оспорює правильність встановлення судом фактичних обставин кримінального провадження. Проте ці обставини, відповідно до вимог ст. 438 КПК України перегляду в касаційному порядку не підлягають. Суд касаційної інстанції також не перевіряє вироків та ухвал щодо неповноти судового розгляду. Тому при розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія судів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції.

Як вбачається зі змісту судових рішень, твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України є безпідставними, оскільки протилежні висновки районного суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу. Зокрема на підставі показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також даних, що містяться у протоколах слідчих дій, а саме: протоколом огляду місця події від 15.01.2016 року, постановою слідчого про визнання речових доказів від 05.02.2016 року, висновком судово-хімічної експертизи № 7-02/52 від 03.02.2016 року, CD-R диском із відеозаписом огляду місця події від 15.01.2016 року, протоколом перегляду відеозапису від 19.01.2016 року та інших матеріалах.

Жодних даних, які би ставили під сумнів достовірність зазначених показань свідків, судом не встановлено. Крім того, ці показання не містять розбіжностей щодо викладення характеру розвитку подій та послідовності дій учасників і узгоджуються в сукупності з дослідженими доказами, яким суд дав вірну оцінку.

Наведені докази спростовують зазначені у скарзі доводи захисника про недоведеність вини ОСОБА_2

Завстановлених фактичних обставин справи дії засудженого за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення та повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

На думку колегії суддів, призначене засудженому ОСОБА_2 покарання, є обґрунтованим і необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам статей 50, 65, 66, 67, 71 КК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в порядку ст. 404 КПК України, перевіривши ретельно всі доводи апелянта та надавши на всі з них вичерпні відповіді не знайшов підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2, як про це ставилось питання в апеляційній скарзі. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які свідчать про необхідність перевірки матеріалів кримінального провадження, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року щодо ОСОБА_2.