розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013060380002285, за касаційними скаргами захисника Гошка В.І. в інтересах засудженої ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 в інтересах цивільного позивача ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7 в інтересах ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року за обвинуваченням

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки м. Краматорська Донецької області,

жительки АДРЕСА_2

громадянки України, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення воліна строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 10 грудня 2014 року по 17 січня 2015 року з урахуванням змін, що набрали чинності згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення" (838-19) .

Початок строку відбуття покаранняухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволеночастково та стягнуто на його користь:

- з ОСОБА_4 14 918,80 грн. навідшкодування матеріальної шкоди та 80 000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- з АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 10 036,83 грн.на відшкодування матеріальної шкодита 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволеночастково та стягнуто на її користь:

- з ОСОБА_4 80 000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- з АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто на його користь з ОСОБА_4 178 188,72 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Грошові кошти в сумі 121 800 грн., внесені на депозит ТУ ДСА України в Житомирській області в якості застави ОСОБА_4, які належать заставодавцю ОСОБА_8, вирішено звернути на виконання даного вироку в частині майнових стягнень на користь потерпілих ОСОБА_2, в рівних частинах по 60 900 грн. кожному.

Закрито провадження у справі за позовом потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_4

Стягнуто зОСОБА_4 на користь держави1 663,60 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року щодо ОСОБА_4 змінено: скасовано його в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 та призначено новий розгляд цього позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок суду залишенобез змін.

У касаційних скаргах:

- представник цивільного позивача ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить змінити ухвалу апеляційного суду через необгрунтоване, на його думку, рішення апеляційного суду про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 та призначено новий розгляд цього позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Вважає, що судом першої інстанції в цій частині було прийнято законне і обґрунтоване рішення;

- представник ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"ОСОБА_7 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_4в частині вирішення цивільних позовів про стягнення коштів зі страхової компанії на користь потерпілихОСОБА_3 і ОСОБА_2, а саме зменшити суми коштів, стягнутих на відшкодування моральної шкоди до 2 500 грн. кожному та на користь ОСОБА_3стягнути витрати на виготовлення та облаштування надгробного пам'ятника в розмірі 2 381,54 грн. Вважає, що судом неправильно розподілено відповідальність за неподільну шкоду, заподіяну двома джерелами підвищеної небезпеки - автомобілями, які брали участь у ДТП;

- захисник Гошко В.І. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_4та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.Посилається на порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, не обґрунтував, чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші. Зазначає, що докази, на які суд послався у вироку, не доводять вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а висновок суду про винуватість засудженої ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, що були отримані незаконним шляхом. Вважає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції, не усунув порушення, допущені судом першої інстанції, натомість сам прийняв рішення в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6, яке суперечить вимогам закону. У порядку ст. 432 КПК України захисник подав змінену касаційну скаргу, в якій просить змінити вирок щодо ОСОБА_4, звільнивши її від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення без зміни вироку в частині призначеного покарання.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що вона 19 липня 2013 року приблизно о 16.40 год. наділянці 156 км + 926 м автошляху Київ-Чоп в с. Березівка Житомирського району Житомирської області, керуючи технічно справним автомобілем TOYOTA-RAW4, державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по лівій смузі автодороги в напрямку м. Житомира, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 2.9 д), 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволіклась від керування автомобілем у дорозі, та, наближаючись до автомобіля VOLVO S60, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом у лівій смузі, даючи дорогу пішоходам ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які переходили проїзну частину зліва направо по відношенню до напрямку руху транспортних засобів, внаслідок чого вказані транспортні засоби наїхали на пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які одержали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав змінену касаційну скаргу та просив звільнити засуджену від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, думку потерпілих, які просили залишити судові рішення без зміни, думку прокурора, який вважав, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою представника цивільного позивача підлягає закриттю, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга представника страхової компанії не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 433 КПК України встановлено межі перегляду судом касаційної інстанції. Згідно з ч. 2 статті суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Представником цивільного позивача оскаржено ухвалу апеляційного суду про скасування вироку щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 із призначенням нового розгляду цього позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Таким чином, касаційну скаргу подано на судове рішення в частині, що не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а отже воно не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Оскільки ухвала суду апеляційної інстанції оскаржена в частині, в якій вона не може бути предметом перегляду судом касаційної інстанції, то касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах цивільного позивача ОСОБА_6 на вказане судове рішення підлягає закриттю.

Доводи представника ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" про те, що, стягуючи кошти на відшкодування шкоди з ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", суд не звернув уваги, що ця шкода була заподіяна двома автомобілями-учасниками ДТП, а тому неправильно розподілив відповідальність за таку шкоду, поклавши її лише на одного страховика, а також про необхідність зменшити розмір відшкодування страховою компанією моральної шкодина користь потерпілихОСОБА_3 і ОСОБА_2 та матеріальної шкоди на користь останнього, є необгрунтованими.

Такі доводи перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними, з висновками апеляційного суду погоджується також і колегія суддів.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху під час керування нею автомобілем "Тойота". Суд першої інстанції правильно стягнув зі страхової компанії на користь потерпілих по 5000 грн кожному на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті їхнього сина, оскільки таке рішення відповідає положенням ст. ст. 22, 23 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) в редакції, що діяла на день укладання страхового полісу АВ 3536776. Суд у відповідності із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 14 вересня 2012 року обґрунтовано стягнув з ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"на користь потерпілого ОСОБА_11 недоплачені витрати на лікування та поховання сина в сумі 5 273,75 грн тавідповідно до положень ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати, пов'язані з виготовленням та облаштуванням надгробного пам'ятника в сумі 4 763,08 грн, що підтверджується документами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

Вирішуючи питання про можливість звільнення ОСОБА_4від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, про що йдеться у касаційній скарзі захисника засудженої, колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженої, яка є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, добровільно відшкодувала шкоду потерпілій ОСОБА_9 у повному обсязі та частково потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Також колегія суддів бере до уваги, що кримінальне правопорушення вчинено засудженою з необережності. З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що обставини, які обтяжують покарання, відсутні, колегія суддів приходить до висновку про наявність у кримінальному провадженні таких обставин, які свідчать про можливість виправлення ОСОБА_4 без її ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне застосувати щодо засудженої ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, а також покласти на неї певні обов'язки.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах цивільного позивача ОСОБА_6

Касаційну скаргу представника ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу захисника ГошкаВ.І. задовольнити частково.

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року щодо ОСОБА_4 змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.