Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Пузиревського Є.Б.,

при секретарі

судового засідання Асановій Є.С.,

за участю прокурора Руденко О.П.,

захисника Мазура В.В.,

особи, провадження

щодо якої закрито, ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в межах кримінального провадження № 12014140030000252 касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 червня 2016 року щодо ОСОБА_3,

За вироком Личаківського районного суду м. Львова від 06 січня 2015 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Вирішено питання про долю речових доказів та судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 13 квітня 2014 року близько 14.00 год., керуючи технічно справним автомобілем марки ГАЗ-2410 (державний номерний знак НОМЕР_1) і рухаючись по вул. Ш. Руставелі в напрямку пл. Петрушевича поблизу будинку № 8 у м. Львові, порушив пункти 1.5, 1.10, 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) (не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну з початку руху пішохода у бік смуги руху керованого ним автомобіля, своєчасно не застосував гальмування), в результаті чого наїхав на пішохода похилого віку ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно руху вищевказаного автомобіля, внаслідок чого вона отримала тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду і закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, про що наводить відповідні доводи. Зокрема, скаржник стверджує, що апеляційний суд належним чином не умотивував своїх висновків про невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину і не повною мірою дослідив докази у провадженні, порушивши засаду кримінального провадження "безпосередність дослідження доказів судом", передбачену ст. 23 КПК, які у сукупності узгоджуються з висновком комплексної відео - звукозапису та автотехнічної експертизи. Також скаржник указує на порушення процесуальних прав сторони обвинувачення, оскільки головуючий не дав можливості прокурору ставити запитання обвинуваченому, обґрунтовані запитання, адресовані потерпілій, знімалися судом з власної ініціативи, а на заперечення прокурора проти навідних запитань сторони захисту суд не реагував.

У запереченнях ОСОБА_3 просить залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, пояснення захисника та особи, провадження щодо якої закрито, котрі заперечували проти задоволення скарги, перевіривши кримінальне провадження, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд під час перегляду обвинувального вироку місцевого суду щодо ОСОБА_3 належно не дотримався цих вимог кримінального процесуального закону.

Так, апеляційний суд за підсумками апеляційного перегляду вказаного вироку дійшов висновку про відсутність у діянні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, скасував вирок місцевого суду і закрив кримінальне провадження.

При цьому, як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, своє рішення зазначений суд обгрунтував показаннями ОСОБА_3, його дружини ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_4, висновком комплексної відео - звукозапису та автотехнічної експертизи, які дослідив під час часткового судового слідства.

Разом із тим, місцевий суд в обвинувальному вироку обгрунтував винуватість ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК сукупністю не тільки вищевказаних доказів, а й даними, що містяться у протоколах огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, огляду відеозапису, слідчого експерименту з ОСОБА_3, висновках судово-медичної, інженерно-транспортної, транспортно-трасологічної експертиз, показаннях експертів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Між тим, аналізу цих доказів (а саме, чому ці докази також не доводять винуватості ОСОБА_3) та спростування встановлених за їх допомогою фактичних обставин ухвала апеляційного суду не містить, і їх не було досліджено безпосередньо цим судом.

Виходячи з такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження доказів судом (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК), апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих стороною обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Вищевказані істотні порушення закону могли вплинути на остаточні висновки цього суду при перегляді обвинувального вироку стосовно ОСОБА_3

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про недоведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху є передчасним, адже рішення цього суду про скасування обвинувального вироку та закриття провадження ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому воно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає скасуванню, а провадження - призначенню на новий розгляд у цьому суді.

Під час нового розгляду суду належить урахувати вказівки касаційного суду, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах, безпосередньо дослідити необхідні докази за наявності для цього підстав, у сукупності проаналізувати їх і, дотримуючись процесуальних прав сторін, постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, навівши докладні мотиви його ухвалення.

З урахуванням викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись п. 6 розділу XII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , статтями 433, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 червня 2016 року щодо ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.