переглянула в судовому засіданні ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2016 року за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції щодо ОСОБА_2

Вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2016 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бурштина Івано-Франківської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

- за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 25 січня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі по день набрання вироком законної сили.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2016 року зазначений вирок змінено в частині призначеного покарання та зазначено вважати засудженим ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25.01.2016 року по 24.11.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він вчинив придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, а також носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу при наступних обставинах.

В 2013 році ОСОБА_2, проводячи розкопки в районі "Касової гори," поблизу с. Коростовичі, Галицького району Івано-Франківської області, знайшов самозарядний пістолет ТТ під 7,62-мм патрон та пістолет VIS wz.35 під 9-мм патрон Люгер, які переніс до місця свого проживання та незаконно їх зберігав.

22 січня 2016 року працівниками Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 виявлено та вилучено знайдені ним вищевказані пістолети, які відповідно до висновку експерта за № 338 від 08.02.2016 року є самозарядною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби.

В подальшому, з серпня 2014 року по травень 2015 року, ОСОБА_2 перебував на військовій службі в окремому розвідувально-диверсійному батальйоні ім. Джохара Дудаєва, у складі якого приймав участь в бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) на території Луганської та Донецької областей.

За вказаний період часу ОСОБА_2, під час відпусток, у грудні 2014 року та у лютому 2015 року, діючи умисно, перевіз із зони проведення АТО до себе додому в АДРЕСА_1 вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та холодну зброю, де незаконно їх зберігав.

22 січня 2016 року працівниками Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області під час проведення санкціонованого обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_2 виявлено та вилучено:

-пістолет Макарова, який відповідно до висновку експерта № 338 від 08.02.2016 року є 9-мм самозарядним пістолетом Макарова (ПМ);

-один вистріл осколкової гранати ВОГ-17М, в якій відсутній головний підривач та гільза, який відповідно до висновку експерта № 30-В від 16.03.2026 року є боєприпасом;

-один запал, який згідно висновку експерта № 8-В від 23.01.2016 року є боєприпасом;

-10 патронів, які відповідно до висновку експерта № 09/14-283 від 11.03.2016 року є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 9-мм пістолетними патронами.

Вказану вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_2 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Також за місцем проживання ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено ніж, який ОСОБА_2 перевіз до себе додому із зони проведення АТО на території Луганської та Донецької областей. Згідно висновку експерта № 09/15-284 від 10.03.2016 року даний ніж є холодною зброєю колюче-ріжучої дії. Ніж виготовлений саморобним способом із використанням підручних матеріалів та уніфікованого слюсарного та металообробного інструменту.

Крім цього, 23 січня 2016 року працівниками Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області під час проведення санкціонованого обшуку по місцю проживання баби дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено:

-14 гранат, які відповідно до висновку експерта № 16-В від 14.03.2016 року являються боєприпасами;

-17 запалів, які відповідно до висновку експерта № 17-В від 12.03.2016 являються боєприпасами;

-2 вистріли осколкової гранати типу ВОГ-17М, які згідно висновку експерта № 18-В від 14.03.2016 року являються боєприпасами;

-конструктивно-з'єднаний між собою вибуховий пристрій, який відповідно до висновку експерта № 19-В від 12.03.2016 року являється ручною гранатою;

-400-г тротилову шашку, яка згідно висновку експерта № 20-В від 03.03.2016 року відноситься до бризантної вибухової речовини нормальної потужності тротил;

-4 електродетонатори, які відповідно до висновку експерта № 15-В від 29.02.2016 року являються засобами підриву (засоби детонування) зарядів вибухової речовини з електричним способом приведення в дію;

-піротехнічні заряди, які відповідно до висновку експерта № 27-В від 16.03.2016 року є вибуховою речовиною метальної дії нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом;

-2 циліндричних предмета, до яких прикріплено ґніт, у яких згідно висновку експерта № 31-В від 16.03.2016 року знаходиться сипуча речовина, що є сумішевою вибуховою речовиною;

-малокаліберну рушницю з оптичним прицілом, яка відповідно до висновку експерта № 09/14-286 від 12.03.2016 року є нарізною вогнепальною зброєю 5,6-мм однозарядною гвинтівкою;

-314 предметів, які згідно висновку експерта № 09/14-337 від 12.03.2016 року є боєприпасами до вогнепальної зброї;

-962 предмети, які відповідно до висновку експерта № 09/14 - 285 від 14.03.2016 року є боєприпасами до вогнепальної зброї.

Вказану вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини ОСОБА_2 зберігав по місцю проживання ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу.

Також працівниками поліції було виявлено та вилучено два ножі, які ОСОБА_2 перевіз із зони проведення антитерористичної операції (АТО) на території Луганської та Донецької областей та зберігав по місцю проживання ОСОБА_3 Згідно висновку експерта № 09/15-287 від 10.03.2016 року один ніж є холодною зброєю колото-ріжучої дії саморобним мисливським ножем загального призначення, довільного зразка. Другий ніж є бойовою холодною зброєю багнетом-ножем другого зразка до 7,62-мм автомата АКС і АКСМ, 7,62-мм снайперської гвинтівки конструкції Драгунова та 5,45-мм автомату Калашникова АК-74 і АКС-74.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд безпідставно застосував до засудженого ОСОБА_2 положення ст. 69 КК, недостатньо врахувавши обставини злочину, дані про особу засудженого, тяжкість злочину. Стверджує, що суд апеляційної інстанції змінивши вирок районного суду та застосувавши положення ст. 69 КК, не вмотивував належним чином свого рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, пояснення захисника, який заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК та кваліфікацію дій за цим законом, прокурор у касаційній скарзі не оспорює.

Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі щодо невідповідності призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину і даним про його особу внаслідок м'якості через безпідставне застосування ст. 69 КК України, не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до положень ст. 69 цього ж Кодексу за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції, встановивши наявними обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дійшов правильного висновку про можливість застосування до засудженого положень ст. 69 КК при призначенні покарання за ч. 1 ст. 263 КК та, навівши у своєму рішенні належну аргументацію, правильно пом'якшив йому покарання за цим законом.

Призначене засудженому остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 2 роки є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів. Вважати його невиправдано м'яким, як про це йдеться у касаційній скарзі, колегія суддів підстав не знаходить.

Апеляційний суд дотримався положень статей 404, 405, 407 КПК при розгляді поданої засудженим апеляційної скарги, а ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 433- 436 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2016 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.