головуючого Слинька С. С., суддів Вільгушинського М. Й., Мороза М. А., розглянувши касаційну скаргу цивільного позивача ПП "Фірма Яско" в особі директора ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 лютого 2017 року щодо ОСОБА_5,

вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП "Фірма Яско" 108 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 лютого 2017 року вказаний вирок скасовано. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. В задоволенні цивільного позову ПП "Фірма Яско" відмовлено.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що він не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду.

Виходячи з положень ст. 429 КПК України касаційна скарга має відповідати вимогам, визначеним ст. 427 цього Кодексу, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Однак, ОСОБА_4 вказаних вимог процесуального закону не дотримався.

Так, ОСОБА_4 у касаційній скарзі, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, не наводить належного обґрунтування зазначених позицій з огляду на положення статей 412, 413, 419 КПК України. При цьому, ОСОБА_4 фактично просить суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та по суті, порушує питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Також, ОСОБА_4 не додав до касаційної скарги її копій з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, що не узгоджується з ч. 6 ст. 427 КПК України.

Крім того, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України ОСОБА_4 у скарзі не зазначає чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України та п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

касаційну скаргу цивільного позивача ПП "Фірма Яско" в особі директора ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 лютого 2017 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.