Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Романець Л.А., суддів: при секретарі Мороза М.А., Широян Т.А., Гапоні В.О., з участю прокурора Ємця І.І., розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, представника потерпілих ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2016 року щодо ОСОБА_9.

Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2016 року

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

Виправдано за ч.1 ст. 289 КК України у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Постановлено судові витрати у кримінальному провадженні за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 978,88 грн, покласти на рахунок держави.

Питання про долю речових доказів вирішено у порядку із ст. 100 КПК України.

Як визнав встановленим суд, о 17 год 02 березня 2014 року, ОСОБА_9, перебуваючи по вул. Крупської у смт Каланчак Каланчацького району Херсонської області, біля приміщення магазину, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_10 кулаком удар по обличчю, чим спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у виді закритого перелому кісток носу без зміщення, забою (травматичного набряку) м'яких тканин носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, органами досудового розслідування, ОСОБА_9, обвинувачувався у тому, що о 22 год 10 хв 17 серпня 2013 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи мету на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, перебуваючи в будинку за місцем проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_7 спав, за допомогою ключів запалення, які власник залишив на столі у будинку, завів двигун автомобіля "Ореl Соmbо", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 на праві приватної власності, і незаконно заволодів ним, виїхавши з території двору та спрямувавши автомобіль по вул. Чорноморській в смт Каланчак Херсонської області, де не впорався з керуванням, здійснив зіткнення автомобіля з опорою лінії газопостачання, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, завдавши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 26275,76 грн.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, про відсутність поза розумним сумнівом достатніх належних і допустимих доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України - незаконному заволодінні транспортним засобом, звідси обвинуваченого за вказаним епізодом слід виправдати у зв'язку з недоведеністю участі обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочину. Припущення того, що саме він міг вчинити вказане кримінальне правопорушення не можуть використовуватись при доказуванні, оскільки це суперечить положенням ч.3 ст. 373 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2016 року вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 01 квітня 2016 року щодо ОСОБА_9 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, проситьухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування наведеного зазначає, що судом порушено вимоги статей 370, 419 КПК.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно виправдано ОСОБА_9 за ч.1 ст. 289 КК України у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, залишаючи апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого без задоволення, всупереч ст. 419 КПК України не надав вичерпних і переконливих відповідей та не зазначив в ухвалі конкретних для цього підстав.

У касаційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування наведеного зазначає, що судом порушено вимоги ст. 290 КПК України, а саме: судом допущено, як докази відомості свідків, які не відкриті стороною захисту, що підтверджує розписка захисника, який повідомив, що не володіє речовими доказами.

Вказує, що судами обох інстанцій порушено вимоги ст. 97 КПК України.

Крім того зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 419 КПК України.

В запереченнях захисник Кушніренко С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_9, просить касаційні скарги прокурора та представника потерпілих ОСОБА_6 залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_9 - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, частково підтримав касаційну скаргу представника потерпілих, перевіривши доводи, наведені у касаційних скаргах, запереченнях на касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга представника потерпілого - частковому задоволенню, з таких підстав.

У відповідності із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, "кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".

Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Таким чином, підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З положень ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішенням є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У відповідності із ст. 419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою і положення закону, якими керувався суд.

Як вбачається з ухвали суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6, не були дотримані вказані вище вимоги кримінального процесуального закону, оскільки не дано належну оцінку викладеним доводам їх апеляційних скарг.

Зокрема, відхиляючи доводи апелянтів про необґрунтоване виправдання ОСОБА_9 за ч.1 ст. 289 КК України, апеляційним судом не дано вичерпних і переконливих відповідей та не зазначено в ухвалі конкретних підстав, через які суд визнав апеляційні скарги необґрунтованими, обмежившись формальними вказівками про правильність висновків суду першої інстанції.

При цьому, судом апеляційної інстанції, не перевірено належним чином показання потерпілих та свідків у провадженні, які спростували факт перебування ОСОБА_9 в автомобілі та наявність у нього неодноразової можливості залишити сліди папілярних узорів (відбитків) пальців в автомобілі потерпілого.

Наведені обставини свідчать про грубе порушення вимог ст. 412 КПК України, у зв'язку із чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню та призначенню нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у ході якого слід усунути вказані недоліки, перевірити доводи, викладені в апеляціях, та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 цього Кодексу, в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами ст. 419 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити, касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.