Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Наставного В.В., суддів Мороза М.А., Колесниченка В.М.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Сватівського районного суду Луганської області від 22 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 29 вересня 2015 року щодо нього,

вироком Сватівського районного суду Луганської області від 22 червня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 29 вересня 2015 року, ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 115 ч. 1, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку та перевірку зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції, враховуючи зазначені причини пропуску строку, вважає за необхідне поновити засудженому ОСОБА_4 строк касаційного оскарження судових рішень у зв'язку з поважністю причини його пропуску.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України. Так, в порушення ст. 427 ч. 2 п.п. 4, 5 КПК України касаційна скарга не містить вимоги щодо ухвали суду апеляційної інстанції та її обґрунтування, в ній не зазначено в чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.

Так, відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). При цьому, однобічність і неповнота досудового розслідування та судового розгляду в частині з'ясування обставин та перевірки їх доказами відповідно до зазначеної статті не можуть бути підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанції при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Також особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України, а зазначене у касаційній скарзі прохання особи не відповідає вказаним вимогам закону.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, колегія суддів

поновити засудженому ОСОБА_4 строк касаційного оскарження вироку Сватівського районного суду Луганської області від 22 червня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 29 вересня 2015 року щодо нього.

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.

Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.