розглянувши касаційну скаргу захисника Павленка І.С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 6 лютого 2017 року,

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 вересня 2016 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засудженого за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 38 745,08 грн. та 10000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 7046, 40 грн. у рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 6 лютого 2017 року вирок залишений без змін.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки дорожня транспортна пригода сталася внаслідок необережності зазначеної особи, а тому у діях ОСОБА_2 відсутній прямий умисел та ознаки грубого порушення громадського порядку, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Захисник вказує на те, що в діях засудженого наявний лише склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124-4, 124, ч. 1 ст. 130 КпАП.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 14 березня 2016 року близько 03.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи власним автомобілем УАЗ - 3163, реєстраційний номерний знак (НОМЕР_1), рухаючись по вул. Героїв Майдану в м. Шаргороді Вінницької області, з боку с. Слобода - Шаргородської в бік м. Жмеринки Вінницької області, неподалік в'їзду на територію Шаргородського військового комісаріату, порушуючи загальноприйняті норми поведінки, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної не поваги до суспільства, здійснив умисне зіткнення з фронтальним контактуванням передньою частиною свого автомобіля, з передньою частиною автомобіля ВАЗ - 2115, реєстраційний номерний знак ( НОМЕР_2), власником якого є ОСОБА_3, після чого ОСОБА_2 на своєму автомобілі залишив місце вчинення злочину.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та долучені до неї копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, аналогічні доводам наведеним в апеляційній скарзі, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який проаналізував їх, дав на них вичерпні відповіді і визнав такими, що не спростовують доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому апеляційний суд проаналізував такі доводи та дав на них вичерпні відповіді.

Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що винуватість засудженого підтверджується заявами ОСОБА_4 від 14 березня 2016 року про навмисне пошкодження його автомобіля та про спробу наїзду на нього ОСОБА_2 Також суд ретельно перевірив обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, і дав їм належну оцінку.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про вчинення ОСОБА_2кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, належним чином обґрунтовані.

Посилання захисника на неправильну кваліфікацію вчиненого ним злочину за ч. 1 ст. 296 КК України та припущення про можливу кваліфікацію злочину за ст. 124-4, 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України апеляційний суд визнав необґрунтованими, оскільки сукупність доказів, яким суд дав належну оцінку, свідчить про правильну кваліфікацію дій засудженого.

За таких обставин суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, а тому згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Павленка І.С.. який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 6 лютого 2017 року.