Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:[1]

головуючого Крижановського В.Я.,

суддів: Мороза М.А., Слинька С.С.,

при секретарі

судового засідання Гапоні В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 06 квітня 2017 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 квітня 2016 рокуу кримінальному провадженні щодо засудженого

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу про скасування ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, мотивувавши невідповідністю призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, зокрема, вказавши на недотримання апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги з приводу означеного без задоволення.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він, будучи придатним до військової служби за станом здоров'я та віком, 23 квітня 2015 року у приміщенні Мелітопольсько-Веселівського об'єднаного районного військового комісаріату, розташованого по вул. К.Маркса, 35, у м. Мелітополі Запорізької області, під підпис отримав повістку про призов за мобілізацією. Тим самим він був належним чином повідомлений про необхідність прибуття о 07 годині 30 хвилин 25 квітня 2015 року за вказаним місцем розташування комісаріату з метою відправки в команду № В3416 для подальшого несення служби у період проведення часткової мобілізації згідно указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року № 15/2015 (15/2015) . Однак, 25 квітня 2015 року о 07 годині 30 хвилин ОСОБА_2 за викликом у зв'язку з призовом на військову службу за мобілізацією до військового комісаріату не з'явився, належним чином про причини неприбуття військомат не повідомив, таким чином умисно ухилився від призову за мобілізацією.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 29 квітня 2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду від 10 лютого 2016 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних у провадженні, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказах, і у касаційній скарзі не оспорюються, як і кваліфікація дій за ст. 336 КК України.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Покарання, призначене судом ОСОБА_2 відповідно до ст. 65 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

При визначенні розміру покарання суд повною мірою врахував суспільну небезпеку скоєного злочину, його тяжкість, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на час вчинення злочину навчався на 4 курсі вищого навчального закладу і хотів його закінчити у зв'язку з чим ухилився від призову. Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на викладене суди дійшли висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, обґрунтувавши прийняте рішення повною мірою.

Враховуючи те, що закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 376, 434, 436, 438 КПК України, суд

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 квітня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Провадження за касаційною скаргою № 5-4710км16

Категорія: ст. 336 КК України

Головуючий в суді першої інстанції: Купавська Н.М.

Доповідач в суді апеляційної інстанції: Денісов В.П.

Доповідач в касаційній інстанції: КрижановськийВ.Я.