Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М., суддів Животова Г. О., Шибко Л. В., розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2017 року,

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника Чередніченко Н. В. про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 14.00 год. 14 березня 2017 року.

Зазначену ухвалу обвинувачений оскаржив до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою обвинуваченого на ухвалу місцевого суду, оскільки, як зазначено в ухвалі, апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі обвинувачений порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового судового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Положеннями ст. 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Одночасно ч. 2 ст. 392 КПК України регламентовано, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст. 314 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку може бути оскаржено ухвалу про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Як убачається із ухвали судді Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, обвинуваченим було подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 392 КПК України. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 392 КПК України, зазначена ухвала суду першої інстанції не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначена ухвала місцевого суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає є правильним, у зв'язку з чим суддя апеляційного суду обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого, належним чином мотивувавши своє рішення.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2017 року відмовити.