У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Редьки А.I., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та
касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на
судові рішення у даній справі.
Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від
18 жовтня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
останній раз судимого 14 жовтня 2003 року
за ч.4 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі, а 18 липня 2005 року
умовно-достроково звільнено,
засуджено:
- за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі;
- за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
- за ч.1 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі;
- за ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна;
- за ч.3 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі, а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно визначено покарання 7 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих:
ОСОБА_2- 2 100 грн., ОСОБА_3-135 грн. на відшкодування
матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди; ОСОБА_4 300 грн.
та ОСОБА_5 1 000 грн. - моральної шкоди.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь
Монастирищенського РЕМ 7 144 грн. 57 коп. та Монастирищенської ЦРЛ
1 099грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за
обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, вночі
з 12 по 14 липня 1997 року, таємно заволодів димососом вартістю 1
200 грн., що належав ВАТ "Агротехсервіс"; в ніч на 9 лютого 1999
року, таємно викрав з Монастирищенського РЕМ телефакс та
копіювальний апарат на загальну суму 1 589 грн.; 18 серпня 2005
року, вчинив крадіжку зі складського приміщення Монастирищенського
РЕМ вказаного у вироку майна на загальну суму 6 220 грн. 57 коп.;
в ніч на 23 серпня 2005 року вчинив крадіжку вказаного у вироку
майна потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 1 770 грн.
В ніч на 18 вересня 2005 року, ОСОБА_1, перебуваючи по вул.
Калініна у м. Монастирище Черкаської області, за обставин
наведених у вироку, з застосуванням насильства небезпечного для
життя та здоров'я, вчинив розбійний напад на ОСОБА_5 та заволодів
вказаним у вироку майном останнього на загальну суму 1261 грн.,
спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним
розладом здоров'я.
14 листопада 2005 року, близько 18 години, ОСОБА_1,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по вул. Калініна у м.
Монастирище Черкаської області, грубо порушуючи громадський
порядок, безпричинно завдав ОСОБА_6 удари кулаком в обличчя та
ногами у різні частини тіла, спричинивши потерпілому легкі тілесні
ушкодження.
14 листопада 2005 року, близько 19 години, ОСОБА_1,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по вул. Калініна у
м.Монастирище Черкаської області, за обставин, встановлених судом
та детально наведених у вироку, з застосуванням фізичного
насильства небезпечного для життя та здоров'я, вчинив розбійний
напад на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і заволодів вказаним у
вироку майном останніх на загальну суму 148 грн. 20 коп. і 135
грн., спричинивши потерпілим середньої тяжкості та легкі тілесні
ушкодження відповідно.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 березня
2007 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на незаконність
його засудження, оскільки до вчинення злочинів за двома епізодами
непричетний. Стверджує також, що його примусили відмовитись від
захисника чим було порушено його право на захист.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну
судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону. Вказує на те, що суд безпідставно
кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки вчинене засудженим повністю охоплюється
складом злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
і приводить відповідні доводи з приводу цього.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги та касаційного подання,
колегія суддів вважає, що у задоволенні таких слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих
злочинів за вказаних у вироку кваліфікуючих ознак та кваліфікацію
його дій за частинами 2 і 3 ст.185, частинами 1 і 2 ст.187, ч.3
ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, відповідають фактичним обставинам
справи, які встановлені з урахуванням як об'єктивних, так і
суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні
дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі
доказах. Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілих
ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про обставини вчинення засудженим
розбійних нападів на них; показаннями потерпілого ОСОБА_6 про
побиття його ОСОБА_1; показаннями інших потерпілих, показаннями
ряду вказаних у вироку свідків; даними цілого ряду протоколів
слідчих дій, та висновками судово-медичних експертиз.
Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно
перевіряли доводи засудженого, аналогічні тим, що викладені у його
касаційній скарзі, про незаконність його засудження за окремими
епізодами. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих
доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам
справи, колегія суддів знаходить обгрунтованими.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних
порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б
ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність
кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, судом касаційної інстанції
не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та
допустимих доказах.
Доводи прокурора про те, що дії ОСОБА_1 неправильно
кваліфіковані за ч.1 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки
вчинене засудженим повністю охоплюється складом злочину,
передбаченого ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є безпідставними.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частинами
1 і 2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. А відповідно до вимог ст.275
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
судовий розгляд справи проводиться в межах
пред'явленого обвинувачення. За таких обставин, приймаючи при
цьому до уваги й те, що виключення з вироку кваліфікації дій
ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, про що йдеться у
касаційному поданні прокурора, призведе до погіршення становища
засудженого-перекваліфікацію його дій за цим епізодом на більш
тяжкий закон (з ч.1 на ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
), що є
неприпустимим під час судового розгляду справи без зміни
прокурором обвинувачення в порядку, передбаченого ст.277 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, порушення у касаційному поданні питання про
зміну вироку суду із зазначених підстав є необгрунтованим.
Крім того, відповідно до вимог ст.33 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше
злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами
однієї статті Особливої частини Кримінального кодексу України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Отже, кваліфікація дій за різними частинами однієї
статті не суперечить чинному кримінальному закону.
Необгрунтованими є також твердження ОСОБА_1 про те, що його
примусили відмовитись від захисника. У матеріалах справи є заява
ОСОБА_1 про те, що він в стадії судового слідства відмовився від
захисника і повністю визнав свою вину у вчинених злочинах (а.с.256
т.2), а дані про те, що його примусили написати таку заяву
відсутні.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є
справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
підстав для зміни судових рішень в цій частині немає.
Таким чином, не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення її до розгляду касаційним
судом, керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та
касаційному поданні заступника прокурора Черкаської області на
вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18
жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області
від 27 березня 2007 року відмовити.
Судді:
Пивовар В.Ф. Редька А.I. Заголдний В.В.