Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів: Сахна Р. І., Шибко Л. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М. В.,

прокурора Дронової І. С.,

захисника Розганюк Т. Є.,

переглянула в судовому засіданні вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2016 року за касаційною скаргою захисника Розганюк Т. Є. щодо ОСОБА_2

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2016 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ворона Коломийського районуІвано-Франківської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,

засуджено:

за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 3 ст. 153 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Строк попереднього ув'язнення з 25 березня 2015 року до 13 січня 2016 року зараховано у строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.

Апеляційний суд Івано-Франківської області зазначений вирок у частині призначення ОСОБА_2 покарання скасував, постановив новий вирок від 20 квітня 2016 року, яким засудив за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 153 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, восени 2011 року, у вечірній час, заманив малолітнього потерпілого ОСОБА_3 до свого помешкання, за адресою: АДРЕСА_1, де із застосуванням фізичного насильства та проти волі останнього, вступив із ним у статеві зносини неприродним способом.

Крім того, в жовтні 2014 року, знаходячись у м. Івано-Франківську, біля магазину "Сільпо", що по вул. Дністровська, 3, познайомившись з малолітнім ОСОБА_4, та застосовуючи до нього насильство, привіз його до свого помешкання, чим позбавив його волі, діючи повторно, вступив із ним у статеві зносини неприродним способом.

14 березня 2015 року ОСОБА_2, перебуваючи у м. Івано-Франківську, познайомившись з малолітнім ОСОБА_5, шляхом обману заманив його до свого помешкання, де утримував його без згоди на це тривалий час, чим незаконно позбавив його волі, та діючи повторно, вступав із ним у статеві зносини неприродним способом.

У касаційній скарзі захисник Розганюк Т. Є. порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що під час апеляційного розгляду справи суд в порушення вимог статей 23, 95, 404 КПК вийшов за межі апеляційних вимог. Звертає увагу на те, що апеляційний суд вказав, що ОСОБА_2 вчинив злочини у стані алкогольного сп'яніння проте районний суд виключив із обвинувачення дану обтяжуючу покарання обставину. Стверджує, що апеляційний суд належним чином не перевірив та безпідставно залишив без задоволення доводи апеляційної скарги засудженого по епізоду з ОСОБА_4 Вважає, що апеляційний суд при призначенні покарання ОСОБА_2, в достатній мірі не врахував всі обставини, що пом'якшують покарання та безпідставно не погодився з висновком суду першої інстанції щодо застосування ст. 69 КК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який просив скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ст. 420 КПК, вирок апеляційного суду має відповідати загальним вимогам, що висуваються до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку місцевого суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із вироком міського суду, подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про скасування вироку в частині обвинувачення його за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_4 та просив провадження в цій частині закрити.

Мотивуючи свої доводи, засуджений ОСОБА_2 зазначав, що вирок міського суду є незаконним, постановлений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону,висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а обвинувачення по епізоду потерпілого ОСОБА_4 обґрунтовано суперечливими показаннями самого потерпілого. Стверджував, що злочин, по епізоду потерпілого ОСОБА_4, він не вчиняв, матеріали провадження стосовно нього сфальсифіковані працівниками міліції. Також посилався на недопустимість всіх доказів, зібраних органом досудового слідства. Звертав увагу, що потерпілий плутався у своїх показаннях, в журналі відвідування учнів Тлумацької спеціальної ЗОШ-інтернату пропусків у дні перебування у засудженого вдома, немає, і він не орієнтується в обстановці житла ОСОБА_2 Зазначав, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідків, які підтверджували, що восени 2014 року його (ОСОБА_2) взагалі не було в селі.

Проте, як убачається зі змісту вироку, апеляційний суд у мотивувальній частині не виклав всіх доводів засудженого, наведених в апеляційній скарзі, та, залишивши скаргу засудженого в цій частині без задоволення, не зазначив підстав, із яких її визнано необґрунтованою. Суд обмежився перерахуванням доказів, на які є посилання у вироку, і загальним формулюванням про правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_4 При цьому суд не розкрив суті зібраних у справі доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами апеляції та не розглянув доводи засудженого про недопустимість доказів.

Крім того, апеляційний суд, не дослідивши жодного доказу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 153 КК по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_4, передчасно залишив без зміни вирок суду першої інстанції у цій частині та призначив більш суворе покарання.

Ці порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин вирок апеляційного суду неможливо визнати законним через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому згідно з п. 1 ст. 438 КПК, він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційної скарги, розглянути питання щодо обґрунтованості доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_2 та постановити рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433- 436, 438 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Розганюк Т. Є. задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальне провадження направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.