Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Крижановського В. Я., Наставного В. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Студзінського М. А. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року,

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року, ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців. Цим же вироком ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 2 ст. 190 КК України по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 шляхом обману (шахрайстві).

У касаційній скарзі захисник СтудзінськийМ. А. зазначає про незаконність вищевказаних судових рішень щодо ОСОБА_2, порушує питання про їх перевірку у касаційному порядку.

Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги до суду касаційної інстанції.

При цьому, у скарзі захисник СтудзінськийМ. А. хоча і посилається на недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу засудженого, проте не вказує мотивованих аргументів на підтвердження своєї позиції.

Також у скарзі відсутні обґрунтовані належним чином доводи щодо незаконності ухвали Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року, про скасування якої захисник просить суд касаційної інстанції.

Окрім того, вимоги касаційної скарги захисника Студзінського М. А. викладені без урахування положень статті 436 КПК України, якою передбачені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

На порушення ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги захисника не додано її копій з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Також усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі не вказано чи бажає особа, що її подала, брати участь у касаційному розгляді.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,

Касаційну скаргу захисника СтудзінськогоМ. А. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.