головуючого Фурика Ю.П., суддів: Григорєвої І.В., Єленіної Ж.М., розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - Кіцули В.І. на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року у кримінальному провадженні щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодноразово судимого, зокрема:

1) 07 вересня 2015 року Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

2) 13 червня 2016 року Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці;

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, ч. 3 ст. 185 КК,

Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складення покарань призначених даним вироком та вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 червня 2016 року остаточно визначеного ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за вчинення ряду крадіжок в м. Тульчині Вінницької області та замаху на крадіжку, а саме:

25 квітня 2016 року ОСОБА_4 приблизно о 01.00 год. за допомогою фомки зламав навісний замок, проник до підвалу будинку № АДРЕСА_2, де ножем зрізав та повторно викрав телефонний кабель, спричинивши ПАТ "Укртелеком" шкоду на загальну суму 1357,99 грн;

26 квітня 2016 року приблизно о 01.00 год. через незамкнені двері проник до підвалу будинку АДРЕСА_3, звідки повторно викрав телефонний кабель спричинивши ПАТ "Укртелеком" шкоду на суму 334,08 грн;

06 травня 2016 року приблизно о 01.00 год. через незамкнені двері проник до підвалу будинку № АДРЕСА_2, звідки повторно викрав телефонний кабель, спричинивши ПАТ "Укртелеком" шкоду на загальну суму 1624,93 грн;

20 травня 2016 року приблизно о 01.00 год. через незамкнені двері проник до підвалу будинку АДРЕСА_3, звідки повторно викрав телефонний кабель спричинивши ПАТ "Укртелеком" шкоду на суму 1205,79 грн;

29 травня 2016 року приблизно о 01.00 год. за допомогою фомки зламав навісний замок вхідних дверей будинку АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_3., звідки повторно викрав мідний кабель на суму 1665 грн, спричинивши потерпілому шкоду на вказану суму;

03 червня 2016 року приблизно о 01.00 год. через незамкнені двері проник до підвалу будинку АДРЕСА_3, звідки повторно викрав телефонний кабель спричинивши ПАТ "Укртелеком" шкоду на суму 696,36 грн, проте при виході з підвалу був затриманий працівниками поліції.

У касаційній скарзі захисник ставить питання про зміну оскаржуваних судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через суворість. Зазначає, що суди неправомірно не врахували пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу засудженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, сам являється постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, що призвело до призначення надто суворого покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кримінально-правова оцінка його діянь за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюється.

Що ж стосується доводів захисника про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Як убачається з долученої до касаційної скарги копії вироку, суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_4 покарання урахував суспільну небезпеку вчинених злочинів, суттєву майнову шкоду, дані про його особу, який характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства, незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, який з 2005 року перебуває на обліку в наркологічному кабінеті. Крім того, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд визнав пом'якшуючими покарання обставинами щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. З огляду на це суд призначив ОСОБА_4 покарання у межах, визначених в санкції ч. 3 ст. 185 КК.

Таким чином, призначивши засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, суд не порушив вимог статей 65- 67 КК, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок районного суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.Стосовно доводів, викладених в апеляції захисника, аналогічних доводам у його касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції навів відповідні мотиви їх необґрунтованості, з якими погоджується й колегія суддів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника і вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Кіцули В.І. на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2016 року щодо ОСОБА_4.