головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Крещенка А. М., Леона О. І., при секретарі судового засідання за участю: прокурора представника ПАТ "Український графіт" Бражнику М. В., Опанасюка О. В., ОСОБА_6, розглянувши в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року,

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 8-го відділу КР СУ ФР МГУ ДФС-ЦО з обслуговування ВПП ФедінаБ.Л. та встановлено трьохмісячний строк для проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 32014100110000270.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 на вказану ухвалу слідчого судді, у зв'язку із тим, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі генеральний директор ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у відкритті апеляційного провадження, позбавивши можливості реалізувати гарантоване Конституцією та КПК України (4651-17) право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яка прийнята всупереч та з порушеннями вимог ст.ст. 303- 307 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ "Український графіт", який підтримав касаційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволеннюна таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено: слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.

У статті 309 цього Кодексу встановлено перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку,.

Частиною ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

У відповідності до положень п.п. 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва 26 квітня 2016 року розглянув клопотання старшого слідчого з ОВС 8-го відділу КР СУ ФР МГУ ДФС-ЦО з обслуговування ВПП Федіна Б.Л., який просив визначити певний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014100110000270, внесеного до ЄРДР 24 липня 2014 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ "Український графіт" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

За результатами такого розгляду слідчий суддя, не врахувавши положення ст. ст. 219, 294, 295 КПК України, та зазначаючи у мотивувальній частині своєї ухвали, що з аналізу ч. 1 ст. 114 цього ж Кодексу не вбачається право слідчого судді або суду встановлювати процесуальні строки проведення досудового розслідування, задовольнив клопотання та постановив рішення, яке не передбачено жодною нормою кримінального процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції 24 травня 2016 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді з тих підстав, що ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання слідчого про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні, окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Проте колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції передчасно прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, залишивши поза увагою ту обставину, що положення ч. 4 ст. 399 КПК України стосуються процедури відкриття апеляційного провадження чи відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргами на рішення, які прямо визначені в ст.ст. 303- 307 КПК України, тобто на такі рішення слідчого судді, які він має право ухвалювати згідно з законом.

Оскільки слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ухвалив рішення, яке взагалі не передбачено кримінальним процесуальним законом, суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження належало виходити з загальних засад кримінального провадження, про що вказано вище.

Тому посилання апеляційного суду на положення ч. 4 ст. 399 КПК України при відмові у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою генерального директора ПАТ "Український графіт" на ухвалу слідчого судді в даному кримінальному провадженні не можна визнати обґрунтованими з точки зору таких засад кримінального провадження, як верховенство права та законність.

Крім того, оскаржувану ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2016 року не можна визнати законною і з огляду на таке.

Частиною 4 статті 399 КПК України визначено підстави з яких суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею ст. 398 КПК України передбачено, що апеляційна скарга, яка надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Згідно зі ст. 401 КПК України суддя-доповідач протягом 10 днів після відкриття апеляційного провадження займається підготовкою до апеляційного розгляду і після її закінчення постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

З матеріалів провадження вбачається, що 16 травня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва надійшла апеляційна скарга генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року про встановлення процесуального строку для закінчення досудового розслідування, а 19 травня 2016 року - відповідне кримінальне провадження.

20 травня 2016 року судом апеляційної інстанції повідомлено учасників кримінального провадження про те, що розгляд відповідної апеляційної скарги генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 призначено на 11.50 год. 24 травня 2016 року.

24 травня 2016 року Апеляційним судом м. Києва у складі трьох професійних суддів за участю прокурора і представника ПАТ "Український графіт" постановлено ухвалу, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року.

Аналіз та зміст статей 398 - 401 КПК України дає можливість дійти висновку про те, що на стадії апеляційного розгляду саме суддя-доповідач, а не суд може прийняти одне з таких рішень: відкрити апеляційне провадження, відмовити у відкритті провадження, залишити апеляційну скаргу без руху або повернути її особі, що подала апеляційну скаргу. Призначення справи до розгляду можливе лише після відкриття апеляційного провадження та постановлення суддею-доповідачем відповідної ухвали, чого зроблено не було.

Таким чином, апеляційний суд, фактично провівши апеляційний розгляд і постановивши ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, припустився помилки, оскільки постановив судове рішення, що не передбачене кримінальним процесуальним законом на даній стадії провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді слід виконати усі вимоги чинного законодавства і постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2016 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою генерального директора ПАТ "Український графіт" ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.