розглянувши в судовому засіданні 13 березня 2017 року в м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2017 року щодо нього,

Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2016 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, жителя того ж міста (АДРЕСА_1), раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2013 року за ч. 2 ст. 307, 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2015 року умовно-достроково звільненого на невідбутий строк 8 місяців 9 днів позбавлення волі,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2013 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він о 19 год 27 травня 2016 року, знаходячись у торговому залі магазину ТОВ "АТБ-Маркет", розташованого по вул. Історичній, 22 в м. Запоріжжі, повторно, шляхом вільного доступу, мав намір таємно заволодіти майном, а саме однією пляшкою коньяку та плавленим сиром у кількості 5 шт., на загальну суму 239, 69 грн, однак не довів свої злочинні дії до кінця, так як був затриманий охороною магазину.

Крім того, о 15 год 50 хв 10 серпня 2016 року, знаходячись на перетині вулиць Оптимістичної та Вогнетривної у м. Запоріжжі, ОСОБА_1 повторно, відкрито шляхом ривка викрав золотий ланцюжок з підвіскою, належний ОСОБА_2, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4 400 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2017 року вирок суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений не погоджується із судовими рішеннями з підстав невідповідності призначеного йому покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що при призначенні покарання судом не в повній мірі враховані дані про його особу, стан здоров'я та утримання ним вагітної дружини.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання засудженим порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Доведеність винуватості та кваліфікація діянь засудженого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК у касаційній скарзі не оспорюється.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину та особі винного внаслідок суворості, то вони є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Відповідно до вимог ст. 65 КК суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з копії вироку, суд при призначенні ОСОБА_1 покарання врахував тяжкість вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК, відносяться до тяжкого та середньої тяжкості, ступінь здійснення злочинного наміру за епізодом крадіжки від 27 травня 2016 року, відсутність претензій зі сторони ТОВ "АТБ-Маркет" та належно оцінив дані, що характеризують особу винного, який за станом здоров'я потребує лікування.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнав щире каяття, а обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочину.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкціями ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК із застосуванням статей 70, 71 КК та враховуючи положення ч. 3 ст. 68 КК цього Кодексу.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 з підстав невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та особі засудженого через суворість та залишив їх без задоволення, із наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК, є обґрунтованою та вмотивованою.

За викладених обставин, покарання призначене ОСОБА_1 відповідає вимогам статей 50, 65 КК, підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, про що ставиться питання у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою засудженого слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , суд

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 січня 2017 року щодо нього.