Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Кравченка С.І. та Орлянської В.І.,

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2016 року,

вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 червня 2016 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, уродженець

та мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий,

засуджений за:

- частиною 1 статті 121 КК України на 6 років позбавлення волі,

- частиною1 статті 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2016 року вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 червня 2016 року залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з постановленими у кримінальному провадженнями судовими рішеннями, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 січня 2017 року захиснику повернуто його касаційну скаргу, оскільки ним не виконано вказівок суду касаційної інстанції, про які зазначалося в ухвалі від 28 грудня 2016 року.

При цьому, йому роз'яснювалися вимоги статті 427 КПК України, відповідно до якої у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК України, а також вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувались зі статтею 436 КПК України.

Однак, захисник вказаних вимог кримінального процесуального закону повторно не дотримався, оскільки не врахував повторно вказівок суду касаційної інстанції.

Як убачається зі змісту повторної касаційної скарги, захисник вказує на недопустимість доказів у кримінальному провадженні, однак обґрунтовує таку позицію лише невідповідністю висновків суду, які на його думку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

До того ж, захисник вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, однак не наводить обґрунтувань такої позиції та не зазначає яких помилок допустились суди першої та апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження.

Окрім вказаного, захисник у вступній частині касаційної скарги зазначає, що оскаржує ухвалу апеляційного суду, а зі змісту мотивувальної та прохальної частини скарги вбачається, що предметом оскарження, окрім іншого, є і вирок районного суду, чим допустив суперечності у касаційній скарзі.

Більше того, не виконано захисником повторно і вимог частини 6 статті 427 КПК України, оскільки не додано до касаційної скарги стільки її копій з додатками в кількості, що буде необхідною для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК України, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.

На підставі викладеного та керуючись частиною 1 статті 429 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 1 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2016 року щодо засудженого ОСОБА_1, залишити без руху, надавши йому п'ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.