Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Орлянської В.І., Суржка А.В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015040430000448 щодо ОСОБА_1,

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, пенсіонера, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - закрито.

Вказаною ухвалою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки територіальній громаді в особі Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Крім того, вказаною ухвалою вирішено питання цивільного позову, витрат у провадженні та долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин. 16 травня 2015 року приблизно о 02 годині, ОСОБА_1, знаходився за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2. У вказаний час ОСОБА_1 прокинувся від брязкоту металевих предметів, який лунав із недобудованої будівлі з його двору. Взявши із собою з метою самозахисту гладкоствольну двоствольну мисливську рушницю 12 калібру моделі "ІЖ 26-Е" з серійним номером НОМЕР_1, вийшов у вказаний час у свій двір. Дійшовши до місця у дворі де знаходиться його недобудований будинок, побачив, що на першому поверсі недобудованого будинку, знаходяться сторонні особи, які світили ліхтариком, як було встановлено слідством ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які без будь-якого дозволу перебували на території його домоволодіння, та намагалися викрасти майно ОСОБА_1 Будучи обуреним поведінкою сторонніх осіб, та побоюючись за цілісність майна, крикнув в бік вказаних осіб: "Кидайте на землю, що взяли, викликаю міліцію!". На що ті не зреагували, а один із них, як на думку ОСОБА_1, кинув у його бік предмет, схожий на цеглу. В цей час ОСОБА_1, не маючи умислу на заподіяння смерті іншій людині, а лише з метою охорони свого майна та залишення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 території його домоволодіння вирішив здійснити постріл угору, для чого зняв рушницю з запобіжника та поклавши палець на спусковий гачок почав піднімати ствол рушниці угору тримаючи іі у напрямку перебування вказаних вище осіб, однак у зв'язку з тим, що перед даними діями з рушницею, обронив палицю для ходіння та не втримавшись на ногах похитнувся та інтуїтивно в той момент коли стволи рушниці були направлені в бік ОСОБА_2, натиснув на спусковий гачок рушниці, в результаті чого пролунав постріл та ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 зникли з місця скоєння злочину.

Таким чином ОСОБА_1 при вказаних вище обставинах, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинених ним дій, хоча повинен був та міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю, а саме що під час направлення зарядженої набоями рушниці з вимкненим запобіжником в напрямку ОСОБА_2 може здійснитися постріл, однак діючи з необережності, внаслідок своєї злочинної недбалості здійснив постріл, який привів до вбивства ОСОБА_2

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від

13 жовтня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 На його думку рішення є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність. На думку прокурора суд не мав підстав для передачі ОСОБА_1 на поруки Територіальній громаді Пушкарівської сільської ради.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора,

та надані до скарги копії судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Стаття ст. 47 КК України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи в порядку, передбаченому цією статтею, допускається за наявності умов, що стосуються тяжкості діяння, та підстав щирого розкаяння, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом організації та виправити свою поведінку.

Твердження прокурора про те, що суд не мав підстав для передачі ОСОБА_1 на поруки Територіальній громаді Пушкарівської сільської ради колегія суду касаційної інстанції вважає безпідставними.

Встановлено, що ОСОБА_1 є мешканцем с. Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 2, 6, 10, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, яка складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади, тобто колективу жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, і приймати рішення від їх імені. Сільська рада є юридичною особою, а тому виступає як організація, що об'єднує групу осіб мешканців села для спільної діяльності та задоволення спільних інтересів.

Таким чином, Пушкарівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області є організацією, наділеною повноваженнями діяти від імені та в інтересах жителів с. Пушкарівка, тобто територіальної громади, членом якої є ОСОБА_1

Таким чином суд касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції про те, що суд, постановляючи ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки ОСОБА_1, дійшов правильного висновку з цього питання, оскільки згідно кримінального законодавства у нього були всі підстави для задоволення клопотання Пушкарівської сільської ради про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки територіальній громаді в особі Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району.

Твердження прокурора про порушення судами ст. 370 КПК України є такими, що не відповідають дійсності.

Оскаржувані рішення ухвалені компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду. В рішеннях наведені належні і достатні мотиви та підстави ухвалення.

Неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність, що було б підставою для скасування судових рішень, у касаційній скарзі прокурора не наведено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження

за його касаційною скаргою на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року

щодо ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.